Всім привіт!

Третя книга циклу "Нестримні" вже на підході. Це буде історія про доньку Олівії та сина Агати. 

Іноді достатньо однієї зустрічі, щоб усе всередині стало небезпечно живим.

Кажуть, перші емоції не зникають назавжди. Вони просто чекають моменту, щоб знову дати про себе знати.

А ось і короткий уривок:

Підводжу очі й завмираю, а в горлі раптово пересихає. Переді мною стоїть син маминої подруги й за сумісництвом мій найзліший ворог, Дін.

Несвідомо закушую губу. А він змінився за ці кілька років. Високий, широкоплечий, з чітко окресленими м'язами, які видно навіть під футболкою. Темне волосся трохи розкуйовджене, ніби хлопець щойно встав з ліжка, але це лише додає йому шарму. На обличчі грає добре знайома самовдоволена усмішка.

Хлопець стоїть, недбало спершись на дверний отвір, і уважно на мене дивиться. Глибокі темно-сині очі так і пропалюють аж до самих кісток. Нервово ковтаю слину й відчуваю, як в животі все потихеньку закручується у тугий вузол. Не хочу в цьому зізнаватися, але Дін виглядає аж надто привабливо. І, схоже, добре собі це усвідомлює.

Ненавиджу його!