Мої любі, "Під захистом ворога" дописана.

Вчора ввечері я закрила ноутбук і просто сиділа в темряві. Амелія з Рафаелем більше не потребують мене. Дивне відчуття – наче проводжаєш когось на потяг і розумієш, що вони поїдуть у далеку подорож, а ти залишишся на пероні...

Про фінал скажу тільки одне, я вірю в те, що написала, воно стало частинкою мене. Вірю в Амелію, вірю в Рафаеля, вірю в те, що між ними є. І коли ставила крапку в останньому реченні, щиро посміхалася.

Решту дізнаєтесь самі ☺️

Далі я публікуватиму здебільшого 2 розділи на день, по мірі того, як встигатиму редагувати) Спочатку хотіла викласти все одразу, але потім подумала – ні, хай ви проживете це поступово, як я проживала, коли писала))

Це для тих, хто залишався зі мною до кінця ❤️

Нижче буде цікавий факт про книгу ;)

На обкладинці, яку ви вже добре знаєте та і на цьому фото також, один з прикладів живопису Ротко, про який я згадувала у книзі))

На цьому моменті, Амелія з Рафаелем також дякують, що продовжуєте підтримувати їх, і кажуть, –

"До зустрічі у фіналі!" ❤️❤️❤️