Додано
26.01.26 12:19:48
А що, якби ми жили вічно?
Дивлячись на швидкоплинність життя, мимоволі задумуєшся: а що, якби людське існування тривало довше? Чи змінилося б щось у нашому сприйнятті часу, наших прагненнях? Чи стало б довше життя благословенням чи прокляттям? Моя спроба знайти відповіді на ці запитання в есе «Погляд у реальність». Гадаю, що текст буде цікавим читачам, чия допитливість прагне зламати кригу буденщини та зазирнути за туман мрій, щоб хоч трохи зрозуміти світ, що оточує нас.
До речі, ідеї цього есе я використав у першому своєму художньому творі в науково-фантастичному оповіданні «Хто Я?». Це був цікавий досвід і справжній виклик трансформувати свої філософські роздуми в живий сюжет.
Запрошую вас до читання обох творів. Буду радий почути ваші думки.

Rara Avis
36
відслідковують
Інші блоги
Вітаю, друзі! Новий розділ "Tale Fatum" уже на сайті! Сьогодні з технічних причин додаю у блог виключно статичні зображення. Зайвий привід заманити вас до свого інстаграму, куди я вже додала анімовані) У новому
Нарешті зібрала візуалізації до книги «Ти моя одержимість». Саме так я бачу героїв та ключові моменти історії. Як вам ілюстрації, хочу щоб ви краще відчували атмосферу. Дуже чекаю ваші коментарі до книги Ти
? Що таке «Форма Нуль» Це місце, де логіка перестає працювати. Де реальність поводиться, мов живий код.
Де пам’ять може зникнути.
І де одна ніч здатна змінити все. ? Чому варто почати читати вже Бо це саме
Вона 10 з 10... Але... - її купили за борги батька. Вона 10 з 10... Але... - ненавидить його… і не може відвести погляд. Вона 10 з 10... Але... - щойно сказала: «я твоя», щоб врятувати батька. Вона 10 з 10... Але... - він —
Принців на всіх не вистачає Кожна глава - це нова історія окремої долі! На цей раз історія про студентку - Галину, яка мріяла знайти принца і залишитися жити у столиці. Але доля підкинула їй зовсім інший варіант. Мабуть
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА цікаво! Я прочитала есе, спасибі вам за роздуми! Нескінченність?.. Хтозна, я у своїх світоглядних пошуках дійшла до того, що взагалі не дуже відчуваю час) це не добре й не погано, але от зовсім не пам'ятаю, коли він почався, тому, мабуть, і не боюся, що він закінчиться. Є якесь вічне "зараз", і йому немає кінця і краю. Тож як знати, а раптом ми вже живемо вічно? :)
gozhelna, Це так.♥️
Дуже цікаво, гарна тема.
Іван Павелко, Тема цікава і вічна, тож треба читати.) Дякую!
Особисто я не хочу жити вічно. Я вже задовбалась. Але для творів тема цікава. Успіхів у написанні нових робіт ❤️
Ірина Скрипник, Дякую! Жити вічно і неможливо, навіть зірки не живуть вічно.☺️ Та й взагалі немає сенсу, або його не більше, ніж у дерева у мене за вікном - насіння вітер приніс, росте собі та й все. Різниця лиш у тому, що людина має можливість свідомо чи ні вибирати собі ролі у грі життя (Сімси).☺️
Додав до бібліотеки ✨
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати