Додано
26.01.26 12:19:48
А що, якби ми жили вічно?
Дивлячись на швидкоплинність життя, мимоволі задумуєшся: а що, якби людське існування тривало довше? Чи змінилося б щось у нашому сприйнятті часу, наших прагненнях? Чи стало б довше життя благословенням чи прокляттям? Моя спроба знайти відповіді на ці запитання в есе «Погляд у реальність». Гадаю, що текст буде цікавим читачам, чия допитливість прагне зламати кригу буденщини та зазирнути за туман мрій, щоб хоч трохи зрозуміти світ, що оточує нас.
До речі, ідеї цього есе я використав у першому своєму художньому творі в науково-фантастичному оповіданні «Хто Я?». Це був цікавий досвід і справжній виклик трансформувати свої філософські роздуми в живий сюжет.
Запрошую вас до читання обох творів. Буду радий почути ваші думки.

Rara Avis
45
відслідковують
Інші блоги
Вітаю! Нова глава книги "Живий метал. Прокляття крил" опублікована. ☽ ☽◍☾︎ ☽☾︎ ☽◍☾︎ ☽◍☾︎ ☽ ☽◍☾︎ ☽☾︎ ☽◍☾︎ ☽◍☾︎ ☽ ☽◍☾︎ ☽☾︎ ☽◍☾︎ ☽◍☾︎ – Мене тоді
Ну і вихід якось сам собою напрошується… Може, просто підстрелити цього клятого маніяка, коли він наступного разу з'явиться? Стен захоплювався стрільбою ще в інституті. Особливо йому подобалися пістолети. У нього
Я розправила плечі ще сильніше й повернулася так, щоб у дзеркалі було видно попу.
— От скажіть мені, пані Анфісо, і що вам тут не подобається? Цицьки є, попа є, талія теж нікуди не поділася. Так, не швабра, зате хоч є
Ще три мої книги отримали шикарні нові обкладинки від Татії Суботіної – чудового автора та дизайнера. Я їй дуже вдячна за прекрасну роботу! Хочу похвалитися і вам! ПОЛОНЯНКА ВОВЧОЇ ЗГРАЇ Венда завжди відкидала свою
Світ цієї роботи разом з персонажами прокотилися по моїй душі наче шторм і тепер там ще трохи порожньо. Звісно я можу і буду перечитувати. Але як завжди буває коли ти закриваєш книгу, якщо вона така ж прекрасна як Другий шанс
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА цікаво! Я прочитала есе, спасибі вам за роздуми! Нескінченність?.. Хтозна, я у своїх світоглядних пошуках дійшла до того, що взагалі не дуже відчуваю час) це не добре й не погано, але от зовсім не пам'ятаю, коли він почався, тому, мабуть, і не боюся, що він закінчиться. Є якесь вічне "зараз", і йому немає кінця і краю. Тож як знати, а раптом ми вже живемо вічно? :)
gozhelna, Це так.♥️
Дуже цікаво, гарна тема.
Іван Павелко, Тема цікава і вічна, тож треба читати.) Дякую!
Особисто я не хочу жити вічно. Я вже задовбалась. Але для творів тема цікава. Успіхів у написанні нових робіт ❤️
Ірина Скрипник, Дякую! Жити вічно і неможливо, навіть зірки не живуть вічно.☺️ Та й взагалі немає сенсу, або його не більше, ніж у дерева у мене за вікном - насіння вітер приніс, росте собі та й все. Різниця лиш у тому, що людина має можливість свідомо чи ні вибирати собі ролі у грі життя (Сімси).☺️
Додав до бібліотеки ✨
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати