Останнім часом у мене з’явилась одна думка, яка ніяк не хоче відпускати.
Я почала ловити себе на відчутті, що мої книги можуть бути… банальними. Передбачуваними. Ніби читач уже наперед знає, куди все йде, хто виживе, хто зрадить, а хто закохається.
І знаєте, це не та думка, яка приходить раз і зникає. Вона сидить десь на фоні, коли пишу нову сцену. Коли обираю, залишити героя живим чи ні. Коли перечитую власний текст і думаю:
«А раптом це вже було?»
Можливо, це звичайні сумніви автора. Можливо — професійна деформація. А можливо… я справді щось не бачу збоку.
Тому хочу запитати у вас відверто. Без прикрас і компліментів — мені важлива правда.
Чи виникало у вас під час читання будь-якої моєї книги відчуття, що сюжет передбачуваний?
Що ви наперед здогадувались, чим усе закінчиться?
Або навпаки — були моменти, які вас реально здивували?
Можна писати тут у коментарях.
Я звичайно не ображусь. Справді.
Я хочу рости як автор, а без чесного зворотного зв’язку це неможливо.
Дякую, що читаєте мене. І дякую наперед за вашу щирість❤️
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМені здається, що у всіх творах бувають моменти, коли є щось передбачуване, а щось абсолютно ні. Те, що доведе до шоку від неочікуваності. Ваші твори не виняток, у вас є все і це прекрасно✨✨✨
Лорена Мар’ін, Дуже дякую, інколи це дуже потрібно почути він інших❤️
Я читав Ваші книги й не вважаю, що сюжети у Вас банальні. І взагалі, це поняття дуже умовне. Тож не думайте над цим. Бажаю успіхів й багато ідей ❣️⚡
Ромул Шерідан, Дякую, дуже приємно і важливо почути це від вас, часто надихаюсь вашою творчістю☺️
Я не читала ваших книг відтак не можу сказати банальні вони чи ні:)
Проте, мені здається, що банальність теж кожен може оцінювати по своєму) що очевидне для одного читача, може може бути неочевидним для іншого.
Але навіть якщо це так, то нічого поганого думаю в цьому немає)) інколи хочеться почитати щось просте і банальне)) щоб відпочити і порадіти, що все складається так як припускав сам читач ♥️
Мені здається, що якраз щось банальне тут і більше заходить ніж щось незвичне і неординарне)) принаймі такий мій висновок з моїх книг)))
Уляна, Буду рада))
Я не читала ваших творів поки, але хочу підтримати, бо "банальність" — висмоктана з пальця категорія, яка ні на що не впливає. Людям заходить всяке: банальне, небанальне, особливе, скучне, збочене, пуританське, грамотне, не грамотне, деколи ще й все це одразу :D Аби вам подобалося творити, і це робило ваше життя кращим. Трушна і тепла аудиторія в процесі обов'язково підтягнеться.
gozhelna, Дуже дякую, слова дійсно заспокійливі. Але думаю кожному автору хочеться бути тим, хто творить щось особливе) надіюсь я на правильному шляху
Я не читала Ваших творів, але, мабуть, в кожного автора є такі моменти. Сумніватися - це природньо. Ніколи не сумніваються в собі тільки дурні.
Ріна Март, Можливо, але поки ти не дуже відомий на Букнеті, то дуже мало фітбеку на книги і відповідно важко зрозуміти дійсно чи це лише мої сумніви, чи правда так і є. Бо якщо це правда так, то хочеться розвиватись і покращити це.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати