Ностальгія про спорт

Незважаючи на те, що я лінивий до спорту, в мене все таки є приємні ностальгічні спогади про спорт. І коли пригадую роки, коли ходив в підвальну качалку, то були самі які не на є яскраві спогади. Тоді життя було більш безпечне, навчався в бурсі на електрика і мав статус студента, що не заважало в ті роки мати привабливість серед дівчат. Бо, коли в тебе хоч якийсь є статус і ти дуже юний, то проблеми з дівчатами можуть бути лише із власної сором'язливості, а не із за того, що мало грошей і низький статус, а ось коли вже років по більше, 30+ наприклад, то твої біцепси, чи просто жага до спорту ніяк не вплине на успіх з дівчатами, коли в тебе низький статус. 

Але публікація не про це. Публікація про ті спогади, які змушують повернутись в ті часи, коли я займався в тренажерному залі. Тоді в мене були блогери куміри, які начебто своїми порадами приводили до успіху і захоплення бойовиками. Це все якось добре впливало на дух, та якось краще почувався, як чоловік. Бо надмірне споживання гаджетів перетворило в такого задрота, якому немає бажання ні займатись в тренажерному залі, ні взагалі працювати над собою. Мало того, що немає бажання працювати над собою, так ще і можливостей для цього немає. Зараз життя набагато не таке, як було раніше. Раніше не було війни, тцк та інше. Жили всі так, що могли робити те, що хочуть, зараз не всім ця опція доступна. 

Правда не слід впадати у відчай, тому що з моїм тверезим способом життя, який я веду всі роки та відсутність цигарок, є можливість навіть до 50 років займатись в тренажерному залі. Тому чекаю на кращі роки, які все таки повинні рано чи пізно настати, та головне, щоб в мене з'явилось таке бажання займатись в тренажерці, як з дівчиною сексом. Бо, коли маєш такі можливості, то це добре, але ще потрібно мати бажання скористатись такими можливостями.