Вітаю.

Роман оновлено!

✨✨✨

Доки я мрію, Ворон прочиняє мені дверцята і допомагає сісти в машину. Опинившись у теплому салоні, видихаю, але лише на кілька секунд, бо чоловік теж присідає в машину поруч, тільки з іншого боку. Він впевнено віддає наказ їхати та вказує мою адресу.

Знову заздрю його впевненості, адже він зручно всідається на сидінні, відкинувшись на спинку. Тихо зітхаю і усвідомлюю, що зможу розслабитися лише вдома.

— Еміліє, може все ж прогуляємося парком? — раптом пропонує він.

Така пропозиція насторожує мене, і я одразу відмовляюся.

— Ні. Дякую!

— Чому ні? — в його голосі звучить цікавість і немає натиску чи агресії, що мене трохи заспокоює.

— Вечір сьогодні холодний. Та й я втомилася. — намагаюся при шаленому хвилюванні поводитися впевнено.

Адже пропозиція цього чоловіка надто хвилює мене. А ще поруч з ним я почуваюся дивно. Занадто хвилююся чи що.

— Я так розумію, це не всі причини?! — висловлює свої підозри Ворон.

З хвилину мовчу, приборкуючи своє шалене хвилювання, а тоді хитромудро відповідаю.

— Ви правильно розумієте, Еріку Антоновичу, але я не маю бажання обговорювати ці причини.

Фіктивна дружина мільярдера

Тихої ночі!