Сьогодні буде моє щире зінання, яке я готувала тижнями)
Коли в житті все йде шкереберть, я не йду до психолога. Не медитую. Не займаюся йогою.
Я відкриваю документ і починаю творити... Історію де є чіткі правила, навіть якщо в реальному житті, вони здаються безглуздими. Де проблеми мають рішення, а не нескінченні "це складно". Де справедливість існує не тому, що пощастило, а тому що так має бути.
Фентезі – це не втеча від реальності. Це спосіб її пережити.
Тут я контролюю хаос. Тут я вирішую, як все працює. Тут можна створити щось нове, що має сенс – бо я сама прописую йому логіку. І це працює краще за будь-які заспокійливі.
Коли пишеш фентезі, раптом усвідомлюєш: якщо я можу вигадати цілий світ, де все взаємопов'язане, то, мабуть, і зі своїм життям щось провернути зможу))
А тепер ваша черга!
Напишіть чесно: що для вас фентезі?)
Напишіть у коментарях ОДНУ річ – першу, яка спадає на думку)
- Це ваша втеча, коли реальність тисне?
- Просто кайф від магії та пригод?
- Шукаєте там відповіді, які тут не знаходите?
- Чи може у вас своя причина, про яку ніхто не здогадується?
Обіцяю відповісти кожному! Мені справді важливо почути ваші історії. Може, саме ваша відповідь надихне мене на щось, що ви давно хотіли прочитати, але ніде не знаходили))
Ну ж бо, діліться! Я щойно зізналася, що пишу фентезі замість походів до терапевта – тепер ваша черга ?
P.S. Найцікавішу історію процитую в наступному дописі (якщо ви не проти, звісно)!
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПриблизно теж саме. Саморефлексія.
Ірина Скрипник, Тоді фентезі виконало свою справу ❤️❤️❤️
Що таке фентезі… для мене? Хм… воно не має одного вектора чи одного варіанту втілення. Фентезі може бути історією на одну книгу — як «Приватизація спогадів: інспектор та майстриня перевтілень». А може бути цілим світом, який має початок, але навіть я, як автор, не знаю, де він закінчиться. Зараз я знаю лише частину персонажів. Їх уже багато, але варто продовжити писати — і з’являться ще. І ще. І ще.
Якщо чесно відповісти, ким я себе відчуваю під час створення такого світу, то кимось на кшталт дослідника-деміурга. Того, хто закладає фундамент світобудови: від планети з її геологією, ландшафтом, рослинним і тваринним світом, фізичних і магічних законів — до релігії, освіти, економіки та десятків інших шарів, які тримають реальність «в купі». І це лише верхівка: десяти блогів не вистачить, щоб описати все це.
Андрей Романенко (Black Silver), І вам дякую, було цікаво почитати)
Якщо чесно, то розуміння принципів світів фентезі — частина моєї роботи, ще й величенька. Я окультист. Досліджую всіляке-різне непояснюване і намагаюся з цим працювати. По-простому відьма, але саме на це слово у багатьох людей чомусь алергія, тому зупинимось на окультистці :) Що для таких, як я, фентезі? Тестове поле для майбутніх практик, допоміжний засіб розігнати стан свідомості до необхідного, спосіб передати власний досвід і просто ковток свободи кінець кінцем. Адже можна говорити про дива не завуальовано, а дуже навіть прямо.
gozhelna, Дякую))
Це просто світ, де можна бути мрійницею ❤️❤️❤️❄️
Крісті Ко, Дякую! Мені дуже важливо, що це резонує ❤️
❤️❤️❤️❤️
Вікі Дрейк, Дякую! ☺️
❤️❤️❤️❤️
Лана Рей, ❤️❤️✨
♥️♥️♥️
Mary J, ☺️❤️
Фентезі для мене це просто ще один спосіб відобразити реальне життя з його проблемами та актуальними питаннями. Так, я створюю світи з різними заморочками, але в психологічному плані нічого вигадувати не доводиться. Реальна людська психологія настільки різнобарвна, що у нашому суспільстві можна знайти і списати з натури представника будь якої фентезійної раси.
Єва Ромік, Ви абсолютно праві! Я саме про це – коли не розумію, що зі мною коїться, сідаю писати. І раптом через персонажів, які нічого спільного зі мною не мають, все стає набагато зрозумілішим. Дивна штука))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати