Знижка ще дві години +оновлення!

Доброго вечора, мої хороші.

  Сьогодні діє знижка  на  книгу, в  якій  переплітається теперішнє з минулим, кохання з ненавистю, ніжність, пристрасть і небезпечні  пригоди.  Роман - простий  хлопець, якому пощастило  поступити на навчання в найкращий університет країни, де навчаються діти володарів цього світу.  Там він  зустрів  її - королеву  університету, пихату і нахабну мажорку якій все дозволено і яку одна частина боїться,  а інша люто ненавидить.  Але що якщо виявиться, що все не таке яким здається? І якщо й сам Роман там опинився невипадково? 

Пристрасно, емоційно, відверто.

Гумор і пригоди.

Простий хлопець і мажорка.

Мафія, розслідування, помста, вбивство.

Хвилювання за головних героїв вам забезпечено.))) 

УРИВОК

Рома підійшов за кілька хвилин. Він злий наче дідько.

- Я ж сказав, що не відвезу тебе. - навіть не дивиться на мене.

- Дуже треба. Я просто хочу дізнатись, коли і де завтра зустрічаємось?

- Я поїду сам.

- Ага. Чорта з два! Я їду з тобою. Ти мені обіцяв. Це між іншим і мене теж стосується. Так що, спершу виконай обіцянку, потім дуйся скільки влізе. - Рома хапає мене за плечі і боляче стискає.

- Якого біса, Соломіє? Ти вирішила зі мною погратись, чи не можеш визначитись? Вдень з ним а вночі зі мною? Яка ж ти погань! -  не можу від нього це слухати. Від кого завгодно, тільки не від Роми. Як же мене все дістало. Очі наповнюються сльозами, він бачить це  і відпускає мене.

- Чорт! - проводить долонею по волоссі а потім різко занурює пальці в моє волосся, притягує до себе і пристрасно цілує. - Що ти зробила зі мною , бестіє? - шепоче в губи. - Мозок через тебе закипає.

- Давай не тут, Рома. - прошу і ми сідаємо в авто. 

 Ми заїхали в якийсь спальний район і кілька хвилин просто сиділи мовчки. А потім я сама перервала цю тишу.

- Сьогодні в універі були журналісти, потрібно було влаштувати виставу наче ми з Платоном досі разом і готуємось до весілля. В батька скоро вибори і це йому потрібно. - Рома знов занурює пальці в моє волосся, мабуть воно йому подобається і цілує в чоло, в ніс, в губи.

- Міє , я мало не збожеволів коли побачив як він тебе цілує. Ти тільки моя, бестіє. Чуєш? Тільки моя! - твоя, Рома -відповідаю подумки та вголос як завжди заперечую.

- Не твоя. - він теж посміхається. Потім переводить погляд на мої губи і посмішка зникає з його обличчя.

- Це батько? Він що, су*а , знов бив тебе. - я вже й забула що під помадою яку вже злизав Рома, досі видно розбиту губу. - Відповідай, Міє! Він знов? - опускаю голову. - Наволоч! - крикнув і обійняв мене. - Маленька, тобі потрібно забиратись звідти. - від його "маленька" стало так приємно, наче реально відчула себе маленькою і тендітною в його обіймах. Навіть плакати захотілось.

- Мені немає куди йти, Рома.  В мене крім тата нікого немає. Кому я потрібна?

- Мені! Мені чорт забирай потрібна. - гладить по спині і ніжно цілує. - Моя хороша дівчинка. Ти тому на навчання кілька днів не ходила? - киваю. - От сволота! Вибач, маленька. Я придурок. - торкається лобом мого чола. Я мав би здогадатись що все не просто так.

- Ти не придурок, Рома. Ти реально зараз єдина людина, якій не байдуже що зі мною. І я дуже сподіваюсь що завтра ми дізнаємось всю правду...

   Якби ж вони тільки знали, куди приведе їх ця правда і яке осине гніздо вони збираються розбурхати... 

 Також, сьогодні було оновлено обидві історії, які зараз в процесі написання. 

     Анотація :

      Я щойно розійшлась з хлопцем, який мені зрадив і обіцяла собі, що більше ніяких відносин. Лише навчання і друзі. Та тут з'явився він і мій світ перевернувся. Він - мій новий викладач, від якого всі дівчата в інституті пісяють окропом. І як би я цього не хотіла, та змушена зізнатись, що я теж. Тим більше, що я з ним познайомилась, ще до того, як він прийшов в інститут. Ще й як познайомилась... 
     Його поцілунки зводять з розуму, а руки міцно обіймають. Я втратила голову. Тільки це не правильно. Нам не можна бути разом. І справа не лише в тому, що він мій викладач...
Історія про Єву - доньку Кості і Аліси. Четверта книга циклу "Кохання з перешкодами". 
Книгу можна читати окремо.
- викладач і студентка
- справжнє кохання
- емоційно
- пристрасно
- відверто
- гумор
- таємниці минулого
18+

Уривок

 - Єво. - підійшла Ніка. - Ти як? 

     - Не знаю. Я хочу повернутись додому. Не зможу тепер його бачити. Він ще вчора цілував мене, а сьогодні поїхав займатись сексом з іншою... Ну як так?  Я ж думала що подобаюсь йому.  Я збиралась сьогодні розповісти йому про свої почуття. Уявляєш? Оце б зганьбилась. 

     - Не плач, люба.  Ти точно йому подобаєшся. Я впевнена. Він так дивиться на тебе... Тут щось не те. 

     - Що не те? Ти ж сама все чула. Це бачив не лише Шупер. Це всі бачили. 

     - Знаю. Але вважаю що їхати додому тобі не треба. Можна ж перевірити чи є в нього до тебе почуття. - грає бровами. - Там є Бондар. Покрути перед ним своїм хвостиком і подивимось що буде далі. Я впевнена що Владу не буде байдуже.  А якщо я помиляюсь, то додому поїхати ти ще встигнеш...

Анотація до книги "Шеф моєї мрії "

Мене ніколи не цікавили однолітки, скільки себе пам'ятаю, я завжди мріяла про справжнього чоловіка. Дорослого, сильного і впливового. Такого, з яким я б могла почуватись маленькою слабкою дівчинкою, а не тягнути все на своїй шиї. Подруга вважає, що мені просто не вистачало батьківської уваги. Все можливо. Одного разу я побачила такого чоловіка в ресторані. Ковальов Олександр Олександрович - старший за мене на двадцять два роки, власник будівельної компанії. Я довго марила ним здалеку, бо чоловік був одружений , а для мене це табу. Поки якось не побачила в оголошенні, що в його компанію потрібні працівники. А ще, він нещодавно розлучився. Такої нагоди я втратити не могла. Тепер я зроблю все, щоб моя мрія здійснилася і щоб цей чоловік був моїм.
Пристрасно
Емоційно
Відверто
Шеф і підлегла

Уривок:

    Мені дуже хотілось розпитати Алісу про Олександра. Чи бачила вона його дружину? І взагалі, як все це було, та зараз їй точно не до мене.  Збожеволіти!  Костянтин Ковальов, який колись спаскудив життя моїй подрузі і від якого вона народила - син чоловіка про якого я мрію.  Виходить , Олександр ще старший ніж я думала. Та це теж мене не  відштовхує... Капець!  

Тихої ночі.

Бережіть себе і своїх близьких.