Вітаю, сонечка!

Запрошую до нового розділу від Емілії!

✨✨✨

— Еміліє, розслабся! — раптом просить він, на мить відірвавшись від дороги. А тоді, перемкнувши швидкість, зауважує. — Машину веде трохи вліво. Тобі потрібно на СТО. Ймовірно, це розвал-сходження, і це не дрібниці. Тобі ще й гума буде зношуватися неправильно.

— Я знаю. — відмахуюся.

— Скільки ти вже так їздиш? — хмуриться чоловік.

— Давно. — тихо зізнаюся.

— Ти розумієш, що це небезпечно?! — невдоволено чи то пояснює, чи то питає він.

— Я швидко не їжджу. — знову кидаю у своє виправдання.

— Якщо ти сьогодні ж не заженеш авто на СТО, я завтра заберу ключі. — погрожує Ворон. — Ти не можеш ризикувати життям ні своїм, ні тим більше життям рідних.

— А на чому я їздити буду? — невдоволено питаю, нахабна власність цього чоловіка не подобається мені, навіть при тому, що він має рацію.

Книга тут...

Також сьогодні діє знижка на спекотний роман.

♥️♥️♥️

— Ні! Я не робитиму цього. — З острахом видавила Уляна.

— Так, красунечко! Ти будеш робити те, що мені потрібно. — Збуджено прошипів їй на вушко Кирило. — Ти можеш пручатися, протестувати, перечити, влаштовувати бунт, але... — Чоловік зробив паузу важко дихаючи, гарячим подихом обпалював шию дівчини. — Ти будеш покорена мною, та душею й тілом, належатимеш мені...

Кирило — обрав її поміж тисячі красунь, та налаштований рішуче, підкорити цю дівчину собі.

Уляна — опинилася поміж двох вогнів. З однієї сторони, — гульвіса наречений, що ніколи не буде вірним їй. З іншої, — впливовий, харизматичний шеф, але дівчину лякає вікова різниця між ними. Хоча вона чудово розуміє, що від неї вже практично нічого не залежить...

Знижка тут...

Приємних емоцій!