Хух, це кінець)

Так, друзі, щойно я опублікувала останню частину дилогії - "Залежність. Не просто секс". Робити тут сопливо-плаксиві заявки я не буду, бо... буде ще епілог❤️ Знаєте, оце, коли ніби роман і завершився, а залишилися речі, які конче треба уточнити для остаточного фіналу. От уже після нього я признаватимуся вам у своїй авторській любові, розмазуючи сльози по екрані❤️

Скидую нижче уривок з розділу й назріло одне запитання до вас:

Любите епілоги, коли автор усе-усе виклав з тексту? Чи більше до вподоби самим дофантазувати? Мені, наприклад, і снитимуться ті ГГ, якщо автор не подав цілісним фінал)

Кілліан запустив руку під мою сукню, а тоді на мить завмер, піднявши з непорозумінням свій погляд до мене.

— Ти ж не хотіла ніяких підвʼязок наречених? Чи я її мав зняти й забув?

— Ні, не забув. Це виключно для тебе, — посміхаюся.

Я й справді вирішила пропустити традицію з підвʼязкою й букетом, не для камерного весілля ці справи.

Очі Кілліана помітно потемніли й він опустився нижче. Уже за мить я відчула поцілунки на стегні, ніжні погладжування шкіри, які чергуються зі стисканням. Йому не склало багато зусиль стягнути зубами підвʼязку й сховати собі в кишеню, як реквізит на памʼять.