За межею запобіжника.Мурім. Речові докази. Фінал

...​Тиша.

Триста солдатів затамували подих.

Сніжинка на долоні Рема перетворилася на краплю.

Він повільно стиснув кулак.

Усі чекали вибуху. Чекали ривка. Чекали смерті.

​Рем встав.

Він потягнувся, хруснувши плечима.

І простягнув руки вперед. Долонями догори.

Жест втоми.

​Він зробив те, що хотів. Він вирівняв світ навколо себе настільки, наскільки міг.

Далі — лише повторення. Нудьга.

Його внутрішній механізм зупинився. Пружина розтиснулася.

​Солдати підійшли. Боязко. Як до сплячого дракона.

Клацання кайданів пролунало як постріл.

Залізо зімкнулося на зап'ястях. Потім на шиї. Потім на щиколотках.

Він став важчим на три каменя.

Він навіть не похитнувся.

​Його вели крізь стрій.

Триста воїнів розступалися, утворюючи коридор.

Ніхто не дивився йому в очі. Вони дивилися на кліщі, що залишилися лежати на сходах.

Інструмент без майстра.

​Він йшов у клітку на возі, як експонат.

Отруйна квітка була зірвана холодною, байдужою рукою закону.

​Вози рушили. Сніг почав засипати сліди.

На сходах монастиря залишився лише чорний інструмент.

Він повільно вкривався білим.

Легенда почала засихати між сторінками літописів.

P.S.

Я провела долонею по паперу. Він більше не пік пальці.

Історія охолола.

​На столі лежала квітка.

Сухий, колючий чортополох.

Колись він був живим, сповненим отруйного соку і дикої сили. Тепер це лише крихкий скелет.

Пам'ять про те, що навіть найлютіший вогонь стає попелом.

​Я обережно взяла його.

Поклала між сторінками, там, де описано дзвін ланцюгів.

Квітка хруснула, стаючи частиною тексту.

Глухий удар.

Книга закрилася.

​Тепер він — лише том на полиці, про патології видатних вбивць давнини. 

Зафіксований. Вивчений. Безпечний.

Його війна скінчилася. Моє дослідження — ні.

​Я підвелася.

Навколо — тиша величезної бібліотеки душ.

Стелажі тягнулися в темряву.

Десь там, на іншій полиці, чекав інший експонат. Інша пристрасть. Інша поламана доля.

Я пішла вздовж рядів.

Шукати наступну квітку у свою наукову працю про акцентуації особистості. 
 


книга 1 За межею запобіжника

Цикл: речові докази

©Магістр Анімарум, 14.01.2026

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
І хай увесь світ зачекає ⏳️
Усім спокійного вечора ✨ Нагадую: "За руку з Вітром" наближається до фіналу. ✨ Залишилося всього кілька розділів. ☺️ І хочу поділитися одним уривком: поки сусідка плюється жовчю, одногрупник напивається
Сьогодні маленьке свято. (авторам і підписникам)
Книга "Люби поки не розлучать" вийшла два роки назад! 14.01.2024 року вийшла перша глава цієї книги, але продовження цієї історії буде вже скоро!)
Фантастична подорож в думках
А у вас теж так: коли пишете історії, ніби цілий фільм прокручується в голові?
✨ Щедрий Вечір ✨ завершальна пісня❄️
✨ ЩЕДРИЙ ВЕЧІР ✨ ДОБРИЙ ВЕЧІР ДОБРИМ ❄️ЛЮДЯМ НА БУКНЕТІ!!!❄️ ✨❄️☃️❄️✨ зображення клікабельне Усіх вітаю з ЩЕДРИМ ВЕЧОРОМ, або, як ще кажуть — старим Новим Роком! Я хотів опублікувати не
День здійснення мрії. Помріємо? ❤️
13 січня відзначається особлива подія для мрійників і практиків: День здійснення мрії. День здійснення мрії або День «Зроби свої мрії реальністю» (Make Your Dream Come True Day) - це глобальне нагадування
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше