Додано
14.01.26 00:08:18
Коли минуле стукає в двері
Цей розділ — про те, як легко ми віримо, що найстрашніше вже позаду.
Що якщо ми зібралися разом, якщо стало тепло, якщо з’явився дім — то темрява більше не повернеться.
Але минуле не питає дозволу.
Воно приходить тоді, коли ми найменше готові.
Анастасія Марецька
40
відслідковують
Інші блоги
Це питання було найпопулярнішим у моїх коментарях в той день, коли у книгу увірвався Міша. Сподіваюся, ви вже встигли познайомитися з Мішею? (Він же Мішельтор) Якщо ні — я принесла вам уривок їхньої першої зустрічі з
Хто ще не читав історію омежки, який випадково вийшов заміж замість сестри? Є чудова нагода ❣️ Батько подивився на нареченого. Мені здалося, що між ними відбувається якийсь мовчазний діалог. Я тільки переводив погляд
Доброго часу доби, шановне панство. А ви знали, що сьогодні Всесвітній день мрії! І цей день пройшов би повз мене, як і кожен такий перед цим, бо нині наші будні сповнені тривог та небезпек, але, на щастя, не пройшов. Й, поки
Почуття, яких хочеться позбутися.
Життя, яке варто проживати зараз.
І питання, на яке серце ще не знає відповіді. 74–75 розділи вже чекають на вас.
Заходьте читати та підписуйтеся, щоб не пропустити продовження ?
ПОСИЛАННЯ:
Симпатія
Назріває двіжуха. У світлих не все гаразд... – Що гнітить тебе, друзяко? Поділись зі мною – стане легше. Роллінгпіс повільно підняв очі на того, хто, не спитавшись, підсів до нього за стіл. Низенький, худий. Довге
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати