Фантастика - не мій жанр?

Вітаю всіх моїх читачів, підписників, авторів.

Напевно я здивую вас, але наступна моя книга буде у жанрі наукова фантастика.

Чому так?

Сама шукаю відповідь на це питання.

Можливо я вигоріла у жанрі в якому писала до цього - любовно-еротична драма. Можливо моє захоплення фантастикою в підлітковому віці вирішило проявитися саме зараз. Я не знаю.

Але ця історія народилася за один вечір. І так, що я не втрималася від того щоб сісти писати саме її.

Мій шлях як читача давно відійшов від фантастики. Останнє що я читала була серія "Експансія" Джеймса Корі. І це було десь 7-8 років тому. А до того я теж довго не торкалася цього жанру.

Саме тому мене точать сумніви - чи вийде в мене?

В цій історії не буде підробних наукових описів. В ній будуть люди. І їх долі. І шлях, що вони обирають.

І буде багато питань про те що саме робить з нас людей, а що нелюдів.

Я вперше викладаю незавершену книгу і мені соромно за це. Але половина вже написана і сюжет до останньої фрази вже в голові. Тому не сумнівайтеся - книга буде завершена.

Перші глави будуть опубліковані вже сьогодні о 23,30. Тож додавайте книгу на поличку, підписуйтесь на мене, і дуже прошу - коментуйте. Я відкрита до конструктивної критики завжди. Мені вкрай важливо знати думку моїх читачів.

Ось анотація.

У закритому дослідницькому центрі стається аварія, яка випускає на волю те, що ніколи не мало існувати.

Істота, позбавлена імені, яку створили як інструмент. Чоловік, який не знає, що таке страх і втома. Дитина, яка не усвідомлює якою силою володіє.

Їх союз ніхто з них не планував. Він виник не з любові. Не з жалю. Цей зв’язок народився всупереч логіці.

Система хоче повернути своє. Вона не питає дозволу. Не рахується з життям. Вона просто виправляє помилки.

Але що станеться, якщо експеримент навчиться захищатися?

Якщо зброя відмовиться виконувати роль?

Якщо результати досліджень обернуться проти свого творця?

Для Роберта і Сари їх шлях - той на якому доведеться вирішити, хто вони насправді: експерименти… чи люди.

В цій історії людяність - не даність, а вибір - болісний і небезпечний.

«Монстри не питають» — роман про те, що найстрашніше чудовисько не має іклів. Воно має інструкцію.