(не)автобіографічна історія...

Вітаю, мої любі читачі!)

Якби я написала, що ця книжка про вашу авторку, ви б її читали?) Це - не автобіографічна історія, але в ній дуже багато насправді пережитого, вистражданого та переоціненого мною. В першій частині:) А друга - фанатазія та нагорода для хорошої людини))) Якщо цікаво, приємного читання)

Чого бажає Дарина? Епізоди на межі фолу

ФРАГМЕНТ

— Дарино, сядь. Не клопочи так. Нічого серйозного ті дурні мені не заподіяли. Я ж айкідоїст.

— Ніж — це не жарти. Один проти двох...                                                                                                                                          

— Ніж був такий собі. А два п'яних мужики проти майстра...

— Трапляється усіляке, майстер. Сюди б один шов... — торкнулася вона чола.

— Лейкопластирем краї склей, і все.

— Упевнений? Може, все ж поїдемо до лікарні? Щеплення зробимо. А раптом я щось пропустила? До речі, ти не задихаєшся? Чи...

— Дарусько, досить. Мені все це дуже приємно, але я не хочу, щоб ти нервувала.

— Нервувала? Нервувала?! Та я думала, що збожеволію з переляку!

Подолавши опір, хлопець посадив Дарину на одне коліно, обійняв і вперся головою в її груди.

— Ось так — дуже добре. Приємно настільки, що не передати. Я ще трохи ось так посиджу. Гаразд?

— Річе?

— Чого тобі? — Річ помовчав. — До речі, ти дещо забула.

— Що саме?

— Оглянути мене як слід. Ми ж ніби лікарі. Продовжимо?

Дарина взяла його обличчя в долоні.

— Раніше ти не дозволяв собі такі жарти.

— Мені набридло бути аутсайдером і щоразу намагатися вклинитися між твоїми хлопцями.

— Моїми... Про що ти?

— Спочатку я чекав, поки тобі набридне зітхати за Косяком. Ти ж нікого, окрім нього, не помічала. Я міг на голові ходити, все — дарма. Коли ж він нарешті знайшов собі пару до душі, мені довелося поїхати. Думав, повернуся через місяць, а ти до того моменту його забудеш… Однак побачив погляд твого шефа і зрозумів, що мені знову не пощастило.

— Річе…

— І я зрозумів, що знову пролітаю, як фанера над Парижем.

— Навіть не знаю, що сказати.

— Краще скажи — чого ти хочеш, Дарино?

 

Кошичок приємностей вам!

Софія

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тетяна Авогадро
13.01.2026, 18:55:10

⭐✷✨️☀❤️☀✨️✷⭐
Як завжди - я просто в захваті!
Дуже вдячна! Натхнення!

avatar
Valentina
13.01.2026, 18:29:50

Книга, неймовірна! Дуже люблю цих Ггероїв. Перечитана мною не раз.) Тим хто не читав, дуже рекомендую! Дякую, тобі Софієчко, за таку цікаву історію!!❤️❤️❤️❤️❤️

Інші блоги
Фіналісти конкурсу "Зачаровані серця"
Друзі! Конкурс романтичного фентезі «Зачаровані серця» майже завершено. Дякуємо всім авторам за участь, терпіння та натхнення, з яким ви працювали над своїми історіями. Ми підготували перелік творів, що пройшли
Сьогодні вийшов новий розділ
У ньому згадується новий персонаж — чоловік, який викупив Іларію. І мені вже не терпиться познайомити вас із Джаспером. Як думаєте, яку роль він зіграє в житті Іларії? Нагадую, що книга «Гра без згоди» бере участь
Автори, потрібна термінова порада!
Прочитала допис однієї з авторок про конкретний жанр творів і зловила себе на думці: ось воно! Ось чому не можу вийти на 100 постійних читачів, бо за правилами Букнету, ці читачі мусять читати усе, що пишете. А у мене всі книги
Дарк-роман «княжна-троянда. Тавро пірата».
✍️ Дорогі мої читачі! Сьогодні особливий день — нарешті виходить мій дарк-роман, над яким я так довго працювала для конкурсу Дарку-роману! Це історія, що розриває серце, де велич Київської Русі зустрічається з жорстокістю
Анатомія гніву та загартована вірність
Сьогодні хочу ближче познайомити вас із Рейдом — героєм, чиє серце б’ється в ритмі важкого молота, а душа загартована в самому пеклі. Хто такий Рейд? Це людина, для якої гнів — не просто емоція, а «найсолодше
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше