(не)автобіографічна історія...

Вітаю, мої любі читачі!)

Якби я написала, що ця книжка про вашу авторку, ви б її читали?) Це - не автобіографічна історія, але в ній дуже багато насправді пережитого, вистражданого та переоціненого мною. В першій частині:) А друга - фанатазія та нагорода для хорошої людини))) Якщо цікаво, приємного читання)

Чого бажає Дарина? Епізоди на межі фолу

ФРАГМЕНТ

— Дарино, сядь. Не клопочи так. Нічого серйозного ті дурні мені не заподіяли. Я ж айкідоїст.

— Ніж — це не жарти. Один проти двох...                                                                                                                                          

— Ніж був такий собі. А два п'яних мужики проти майстра...

— Трапляється усіляке, майстер. Сюди б один шов... — торкнулася вона чола.

— Лейкопластирем краї склей, і все.

— Упевнений? Може, все ж поїдемо до лікарні? Щеплення зробимо. А раптом я щось пропустила? До речі, ти не задихаєшся? Чи...

— Дарусько, досить. Мені все це дуже приємно, але я не хочу, щоб ти нервувала.

— Нервувала? Нервувала?! Та я думала, що збожеволію з переляку!

Подолавши опір, хлопець посадив Дарину на одне коліно, обійняв і вперся головою в її груди.

— Ось так — дуже добре. Приємно настільки, що не передати. Я ще трохи ось так посиджу. Гаразд?

— Річе?

— Чого тобі? — Річ помовчав. — До речі, ти дещо забула.

— Що саме?

— Оглянути мене як слід. Ми ж ніби лікарі. Продовжимо?

Дарина взяла його обличчя в долоні.

— Раніше ти не дозволяв собі такі жарти.

— Мені набридло бути аутсайдером і щоразу намагатися вклинитися між твоїми хлопцями.

— Моїми... Про що ти?

— Спочатку я чекав, поки тобі набридне зітхати за Косяком. Ти ж нікого, окрім нього, не помічала. Я міг на голові ходити, все — дарма. Коли ж він нарешті знайшов собі пару до душі, мені довелося поїхати. Думав, повернуся через місяць, а ти до того моменту його забудеш… Однак побачив погляд твого шефа і зрозумів, що мені знову не пощастило.

— Річе…

— І я зрозумів, що знову пролітаю, як фанера над Парижем.

— Навіть не знаю, що сказати.

— Краще скажи — чого ти хочеш, Дарино?

 

Кошичок приємностей вам!

Софія

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тетяна Авогадро
13.01.2026, 18:55:10

⭐✷✨️☀❤️☀✨️✷⭐
Як завжди - я просто в захваті!
Дуже вдячна! Натхнення!

avatar
Valentina
13.01.2026, 18:29:50

Книга, неймовірна! Дуже люблю цих Ггероїв. Перечитана мною не раз.) Тим хто не читав, дуже рекомендую! Дякую, тобі Софієчко, за таку цікаву історію!!❤️❤️❤️❤️❤️

Інші блоги
Знайомство ♥
Привіт! Я — письменниця-початківець, яка робить перші кроки у світі історій. Люблю книги з атмосферою, емоціями та сенсами, які залишають слід після прочитання. В мені зараз стільки натхнення та ідей, що я вирішила —
Балада | Розділ 13. Полум’я над кригою не владне.
Це що, новий розділ?) Саме так! "Балада про сяйливу троянду та кригу" поповнилася 13-м розділом, "Полум’я над кригою не владне. Селест", в якому нарешті якісь натяки на хімію! Ви такого точно не очікували!
Останній спойлер перед прем'єрою + тропи!
Вже в цю суботу моя нова історія "Тінь її обітниці" буде викладена на Букнеті. Ну а поки ви її чекаєте, поділюся з вами невеличким останнім спойлером та головними тропами книги. Ранок увірвався до кімнати сміливим
Завіса.
Я це зробила. Зробила те заради чого прийшла сюди. Я відредагувала і довела до фіналу основну свою книгу " Коли зупиниться час". Все повертається на свої кола. І я також повернулася туди з чого почала. Історія з якої
І знову за рибу гроші))
Сьогодні останній день анонсів новиночки і я розкриваю для вас: * назву * обкладинку * і частину сюжета! Все це ви можете знайти у цьому відео. Знову говоримо про тропи, про джерела натхнення, про жанри та історичний
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше