Вітаю, дорогенькі. Гайда читати розділ роману Батько суперниці. Грішний зв'язок від Матвія. Він сьогодні дізгався дещо цікавеньке:

— Дозвольте, — кажу і нахиляюся. Я піднімаю перший аркуш і завмираю. Не тому, що читаю — я не читаю чужого. 

Я бачу ім’я у верхньому куті. Воно ніби підсвічується зсередини. Веремія. Дівчина різко присідає, забирає папери з моїх рук. Наші пальці на мить торкаються. Вона підводить очі — і я бачу її. Ту саму. Погляд той самий: зібраний, але ніби тріснутий. 

— Дякую, — каже швидко і відвертається. Я не встигаю сказати нічого. Вона вже біля віконця. Реєстраторка говорить занадто голосно — як завжди тут, ніби тиша заборонена. 

— Термін уточнили? Шостий тиждень, так? Аналізи в нормі, але рішення потрібно підтвердити…