Додано
06.01.26 20:32:48
Намагаюся повернутися сюди❤️
Надіюся, ви ще не забули про мене хахаха.
Цей кінець та початок року видався для мене дуже насиченим та доволі складним. На самого Миколая я отримала посвідчення водія(перед тим голова була забита лише підготовкою) Далі Різдво Христове. Новий рік. Другого січня в мене був перший дорослий ювілей – мені виповнилося 20 років. І до цього всього ще додається робота, яка забирає мої сили. (Після праці з людьми, я хочу мовчати та нічого не робити...)
Вибачте, а коли я повернувся в нормальний режим писання книг? Я вже втомилася від того, що я нічого не хочу й не можу. Наче натхнення є, але писати не хочеться. Що з цим робити?!
Автори, як ви знаходите натхнення, або делегуєте роботу з письмом? Дайте якісь поради❤️ Або як ви відволікаєтеся?
Я обіцяю собі, що писатиму ще частіше, і заставлятиму себе! Бо мені це не подобається абсолютно. Я розумію, що є люди, які ще чекають на новий розділ. (Надіюся, що чекають...)
Дякую тим хто читає❤️
Юлія Гвоздікова
140
відслідковують
Інші блоги
Вчора завершився мій роман "Засніжена камелія" для флешмобу "Різнобаврне кохання" від Чарівної Мрії. Та я вам дуже так скромно пообіцяла новинку. Скромно, тому що стала перед питанням. Я не знаю, що саме ви
Наглядно Це мій графік. Перший малесенький пік - це завершено виклад твору. Другий отой великий - це наслідки того, що твір на один день залетів у віджет "швидко набирають популярність". Цього вистачило, щоб
Вітаю, любі читачі. Якщо ви чекали на знак, що слід почати читати відкладену на дальню полицю "Королеву без страху" - то ось він ;) Адже ще кілька днів (максимум - тиждень), і перша частина майбутньої дилогії буде
У хаті пахло пилом і старими речами. Я збирався швидко: документи, годинник батька, який той забув при переїзді, кілька своїх речей, що залишилися тут. Нічого сентиментального: тільки те, що може знадобитися. Хіба що альбом
Планерка. Колеги. Бос. І завдання від додатку.. «Не бійся. Просто обійми». Іноді тіло реагує швидше, ніж розум. Іноді «гра» раптом перестає бути грою. Один крок. Один дотик. І між ними вже не офіс —
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПодібні відчуття! Або пишеш або ні, так я собі кажу. )))) Успіхів ❤️
Крісті Ко, Дякую❤️
Вітаю з поверненням ♥️ Відпочивати теж потрібно ♥️
Кіт Анатолій, А коли я відпочиваю, звинувачую себе в тому, що я нічого не роблю хахаха. А люди чекають на розділ. Замкнуте коло❤️
По собі знаю, як іноді важко поєднувати роботу і творчість. Але єдиний вихід - просто писати) Зичу вам успіхів! І підписка ❤️
Нія Велесова, Дуже дякую❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати