Про завершення

Знаєте, що найдивніше?

 

Кожного разу, коли я наближаюся до фіналу книги, у мене в голові крутиться одна й та сама думка: “Та невже я це коли-небудь допишу?” Здається, що ще стільки всього попереду, стільки сцен треба довести до ладу, стільки ниточок зв’язати…

А потім, коли ставлю останню крапку, сиджу і дивуюсь: “Я дійсно це зробила?”

 

От і зараз саме такий момент. Щойно завершила “Дорогу з бурштину”!

 

Це таке незвичайне відчуття – тримати в руках (ну, образно) завершену історію. Усі ці місяці персонажі жили зі мною, їхні голоси звучали в голові, а тепер… тепер вони готові зустрічати своїх читачів.

 

“Дорога з бурштину” і її персонажі тепер офіційно входять у мій особистий топ найкращих власних творів.

 

Дякую читачам за те, що ви поруч, за вашу підтримку і віру в мене ❤️

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ріна Март
06.01.2026, 12:33:56

Ой як же мені це знайомо - оці думки "Невже я таки колись це закінчу". Іноді мені здається, що я спеціально пишу і пишу щоб подовше не прощатися з персонажами. А Вас вітаю з закінченням чергової літературної сторінки ❤️

Анна Ліє Кейн
06.01.2026, 13:01:29

Ріна Март, Буває таке)
Дякую ❤️

Вітаю!

Анна Ліє Кейн
06.01.2026, 12:20:22

Мария Карамелькина, Дякую!

avatar
MargFed
06.01.2026, 08:27:41

Вітаю!

Анна Ліє Кейн
06.01.2026, 12:20:17

MargFed, Дякую!

avatar
Lyudmila Sokolova
06.01.2026, 07:52:28

Хороша історія написалася, десь трохи моторошно, але все одно світла по почуттям, моралі та цілі))

Анна Ліє Кейн
06.01.2026, 12:20:12

Lyudmila Sokolova, Щиро дякую за відгук!

avatar
Дієз Алго
05.01.2026, 21:10:34

О, я чекала))

Показати 2 відповіді
Дієз Алго
05.01.2026, 23:32:12

Анна Ліє Кейн, ❤️

avatar
Тіна Никитенко
05.01.2026, 22:39:20

Саме так, це класна і неймовірно цікава книга. Не знаю. Вона мені трохи нагадала Багряні силуети. Не змістом, а вайбом ))
Дякую за вашу творчість ❤️❤️❤️

❤️❤️❤️❤️❤️❤️

avatar
Артем Сахарний
05.01.2026, 21:57:39

Ви досить влучно описали ці відчуття перед фіналом :) Особисто мені здається, що останні розділи найважчі в створенні. Та разом з цим, після написання кожного такого, приходить незрівнянне відчуття, яке важко описати словами.

Показати 2 відповіді
Артем Сахарний
05.01.2026, 22:07:15

Анна Ліє Кейн, Я ніколи не брав участі в марафоні, але мені здається, так себе почувають люди, коли подолали 20-50 км. :)

Інші блоги
Лана огризається...
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення роману "МАМА для маленької донечки" уже у ваших книжечках: — Тоді я пропоную вам вакансію мами. Аня ж назвала вас мамою? А заодно вакансія дружини — мені теж не завадить
Ох, Бернаааард))) Оновлення "Відьми" чекає!
— Вона швидко вчиться, — озвався зі свого стільця Бернард. — Можливо, їй потрібен інший наставник, щоб розкрити потенціал? — Їй потрібен наставник, який не відволікатиме її під час роботи, — різко відповів Ренар.
Її обов’язки в замку завершені?
За кілька днів, зібравши в кулак рештки мужності, я прямую до кабінету господаря замку... На мені знову та сама сувора темно-сіра сукня — одяг, що нагадує про мої обов’язки, а не про наші нічні шаленства. Я стукаю у двері,
Мій ювілей♥
Сьогодні святкую тридцятий день народження і дарую максимально можливі знижки вам, мої любі читачі, на всі платні книги. *пішла снідати чаєм та тортиком*
Три історії, які зараз чекають на вас
Привіт! Я Роуен, і в мене зараз на Букнеті одразу три книжки. Розповім коротко, щоб ви обрали свою. Сімдесят сім припливів — любовне фентезі з гумором. Бухгалтер з Осло застряг на маяку посеред фйорду, бо русалка зав'язала
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше