Чому я видаляю конкурсне оповідання "Дівчина — Янгол" і працюю над своїми історіями?
Друзі, хочу відразу сказати — не завжди те, що приймає платформа, відповідає масштабам того, що я створюю.
Минулого тижня я подав на конкурс “Кодекс Попелу”, книгу на 704 сторінки — і вона 7 днів проходила модерацію… лише щоб потім бути відхиленою.
Причина проста: платформа розраховує на формати до 300 000 символів, а мої роботи — це зовсім інший світ.
Щоб зрозуміти масштаби:
Моя книга “Безкрилий Ангел” зараз на платформі має понад 780 сторінок стандартного формату.
Глава 4, яку я сьогодні завершив, становить 1 703 840 символів, понад 790 сторінок.
Після її публікації весь текст книги з новими доповненнями та фіналом складе понад 3 264 364 символи.
Це не “огризки” у 30 000 або 300 000 символів, як конкурсні правила.
Це справжня епопея, яка охоплює життя персонажів, тіні і світло, містичні світи, легенди, кохання і драму у масштабі, який платформа просто не здатна повністю оцінити.
Саме тому я ухвалив рішення: видалити конкурсне оповідання, яке вже прийняли.
Воно не мій формат і не відповідає тому, що я створюю.
Моя ціль — грандіозна історія, а не стандартизовані “огризки” для конкурсу.
Більше того: я ніколи не братиму участь у жодних конкурсах Букнету, навіть якщо правила будуть “ідеальними”
Мені не потрібна реклама, промо, призи чи грошові винагороди.
Такі епоси мають єдину цінність: вони не для Букнету, вони для читачів, для історії, для того світу, який створює автор.
Але це не означає, що історія зупиняється.
Навпаки:
Я працюю над новими історіями, главами, книгами.
Готується випуск нової книги, який сколихне Букнет.
Це стане однією з тих книг, які неможливо залишити непоміченими — бо формат, сюжет і масштаб роблять її унікальною.
І це лише перший крок у серії про Перевернуту Тінь, Ліліт, Марі та Безкрилого Ангела, де кожна сторінка дихає містикою і магією.
Слідкуйте за оновленнями, бо попереду — грандіозне продовження, нові сюжети і передмови, які підсилять кожну сторінку книги.
І повірте, коли це буде опубліковано, навіть платформа буде змушена “зачекати” і дивитися, як історія оживає у всій величі.
Бо книга — це не конкурсне оповідання.
Книга — це світ, який живе власним життям.
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПриймаються тільки перші книги циклу, а "Кодекс попелу" є другою частиною. Тобто дилогією. Швидше за це і не прийняли, а не за кількість сторінок. Про огризки трохи - обідно((
PS: Книга "Дівчина янгол" мені подобалась жаль, що забрали. Бажаю вам успіху в задуманому вами❤️✨
Щастя, Ну я писав блог про мої огризки "історій" і "творів", а не конкретно про всіх і кожного.
Для участі у конкурсах треба обгризати під стандартний формат, стискати, видаляти.
Та я ледве вклався в ті 30 000 символів для оповідання, бо початкова версія була 40 000, але ж умова:
1. Обгризіть до 15 000 або максимально до 40 000.
Це нечесно, по перше, до самого себе, бо немає тієї новорічної атмосфери, неможливо описати про зиму, про дива, бо конкурс.
Для моєї фантазії це не просто біда, це катастрофа.
Я не маю на меті когось образити, щось комусь довести, перевершити.
Мій рівень по життю завжди на рівні трішки глибше Маріанської западини.
"Огризки" моїх історій взагалі немають права на життя, бо то лише чорновик і показувати це комусь соромно.
Це так само, якби Толкін писав свою трилогію "Володар Перстнів" під конкурс: Перстень Всевладдя Фродо заніс у ломбард, а Гендальфу сказав, що загубив
30 000 символів, 16 сторінок, несподіваний фінал.
На одному з каналів в телеграмі, куди я вступив за запрошенням, через анонс глави 26 зі згадкою того, що вона містить ті самі 300 000 символів я став дікнетом, неформатом і вискочкою, який зіпсував іншим репутацію
Я поділяю таку думку, що автор має писати і творити так, як він хоче, відчуває і як йому комфортно. Нехай це буде до 300 тис. символів чи набагато більше, справа не у цифрах. Справа лише у тому, щоб ми самі визначали чого хочемо, не підлаштовуючись ні під що. Наш читач нас знайде, головне, щоб він відчував той запал, з яким автор писав свою книгу. І немає нічого поганого у тому, який обʼєм має той чи інший твір; та немає нічого поганого у конкурсах. Кожен має право на свій вибір. Ви свій зробили, інші автори зробили свій. Варто це розуміти і приймати раціонально, а не принижувати інших за якийсь «занизький», на вашу думку, обʼєм твору.
Ваше право, звісно. Проте, не варто знецінювати працю авторів, які пишуть книги, меншими, аніж 700 стор, називаючи їх "огризками" )) На цей рахунок є чудове прислів'я "Стислість - сестра таланту" ))) Я не любитель писати короткі історії, саме тому захоплююсь авторами, які вміють кількома розділами розпочати і закінчити цілу історію
Ганна Літвін, ❤️❤️❤️
Ви суперечите самі собі, вам не здається? Ви говорите, що вам не потрібно визнання, призи й тому подібне, але подали книгу на конкурс. Який тоді сенс? Я не розумію. І скажу вам більше: автор, який вміє писати коротко, передаючи весь сенс книги, — це майстер своєї справи, і не потрібно знецінювати його працю, називаючи інші твори огризками.
Анастасія Коваленко, Якщо автор називає свій твір понад 790 сторінок оповіданням, то це вже про щось говорить...
Ви неуважно читали правила ))
Немає мінімуму сторінок )))
Називаючи "огризками" інші твори, ви показуєте свою культуру...
Плакати не будемо
Вас ніхто не змушує брати участь у конкурсі, не треба стільки пафосу
Якщо цікаві герої та пригоди, звісно є бажання масштабного, мабуть, многотомного твору. Але, конкурси на те й конкурси, що потребують якихось обмежень та більш-менш рівних умов. Згоден, книга може бути не конкурсним оповіданням, але ви ж для чогось вважали за потрібне приймати участь. І реклама, що не кажіть, потрібна, бо яку б чудову масштабну оповідь ви не створили, про неї ще повинен щось почути читач, та десь знайти. Тож, здається, конкурси мають сенс. Для всіх творів, хоч огризків, хоч ні. Якість та цікава історія не дорівнює ж просто умовної кількості знаків.
Ну авторе, я вірю в те що, як ви висловились - огризки, можуть дарувати не менше емоцій та переживань ніж епоси. Тож не варто принижувати інших своїм дописом.
Ви кажете, що платформа має формат до 300000 символів. Але це не зовсім так. Насправді ВІД 300000 символів. Є і великі твори у інших авторів. Бачила 500+ сторінок. Тож, думаю, твір відхилили з якихось інших причин. Можливо сюжет не відповідав темі конкурсу. Це не значить, що ваша книга погана.
Але навіть геніальний твір мають читати. Якщо про нього ніхто не знає і не читає, то його наче і не має. Конкурси - це чудова нагода дати можливість читачам знайти вас.
Бажаю успіху вашій книзі!
Два питання:
Перше: що заважає розбити книжку на кілька частин?
Друге: триста тисяч знаків — це для вас огризок?
Справа ваша, звісно... Але мені здається, що конкурси якраз для того, аби твір змогло побачити якнайбільше читачів... І що оповідання, що великий формат може бути достатньо сильним.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати