Ви вже читали новий розділ? 

— Ем… привіт, Германе… — сказала я знову перша, бо його мовчання тиснуло сильніше за крики.
Він зробив крок ближче. Ще один.
— Я ненавиджу, коли мене ігнорують, Ліля, — рівно сказав він. — Ти думала, якщо не візьмеш слухавку, я тебе не знайду?
Я промовчала на це питання, що казати? Коли він так дивиться на мене, в голові просто немає думок.
— А сьогодні ти приходиш у мій офіс… — продовжив він, — і дозволяєш собі такі фото на загал. Чоловік тобі таке дозволяє?
Оці слова мене розізлили.
— Мене вже давно не турбує, що він там дозволяє, а що ні, — нахмурившись, пояснила я. Голос вийшов твердіший, ніж я очікувала.
Його очі на секунду звузились.
— Ти відьма, — майже прошипів він. — Так подобається бачити ерекцію у чоловіків? Твій фотограф ледь слиною не захлинувся.
— Я десь чула таку фразу, — не втрималась я і усміхнулась, — що це найкращий комплімент для жінки.
У нього на вустах смикнулась усмішка — коротка, хижа. 
— А якщо я зараз тебе трахну, — сказав він так само рівно, — це буде достатнім компліментом для тебе?
https://booknet.ua/book/vikradenii-b446236

❄️❄️❄️❄️❄️НОВИНКА❄️❄️❄️❄️❄️

— От що, — кажу вже я, сама не вірячи, що це звучить моїм голосом. — Ми тебе викрадаєм.
Сідай у машину.
Іра навіть пістолетом ткнула в бік авто, хоч по ньому було видно, що страху в чоловіка немає. Він лише ширше усміхається.
— Хіба таким цукерочкам можна до рук зброю брати?
— Можна-можна! — Іра прискає від сміху, і я разом з нею.
— І які у вас плани на мене, дівчатка? — тягне він.
— О, тобі має сподобатись! — Іра киває на мене. — Лілька тебе трахне!
Не хвилюйся, ніхто про те не дізнається, твоя чоловіча гідність не постраждає! Зараз зупинимось десь подалі у лісочку…
— Навіщо ж морозити собі найважливіші частини тіла? — він хмикає. — Я все одно додому збирався. Поїхали до мене?
Посилання