Йольскій кіт в зимовій казці про ельфів

Королівство зимових ельфів

 

Ріаннон тужно зітхнула і подивилася на Олліна.

— Ти ж розумієш, що ми не можемо взяти його з собою? — тихо запитала вона. — Адже про те, що володар Зими з'явився в їхній країні, тролі дізнаються одразу. Таке не приховаєш. І вони зможуть підготуватися до його приходу... А хто я? Ніхто. Просто людина, яка заблукала в Пагорбах перед Йолем. Так чи ні?..

«Мудре рішення, — пролунав у голові схвальний голос кота, — але небезпечне».

— Тоді ходімо зі мною, — запропонувала з посмішкою Ріаннон. — З тобою, Оллін, я нічого не боятимуся. І ти завжди покажеш мені правильний шлях. Тільки як переконати Ейріна, що йому потрібно залишитися вдома і готуватися далі до Йоля...

«Ми втечемо, — і кіт махнув хвостом. — Обійдешся без ельфійських хлібців і елю, знайдемо в дорозі, де пригоститися! Не пропадемо! Ходімо ж!»

І в повітрі з'явилася димка, а в ній — портал. У круглому, ніби дзеркало, віконці в інший простір відбився засніжений ліс. Величезні сосни та ялини в білих шапках, колючий чагарник і високі замети. Все виблискувало та іскрилося в яскравому сонячному світлі.

Зітхнувши, Ріаннон зробила крок у портал, міцно стискаючи в руці медальйон, а камінь розпалювався все яскравіше. Оллін стрибнув слідом, провалившись у глибокий сніг, і висунув незадоволену пухнасту морду з кучугури. З тихим шелестом поземки закрився за спиною портал, і Ріаннон залишилася в чужому і незнайомому лісі одна.

Хоча чому одна? Вона з посмішкою поглянула на кота, який дуже любив такі прогулянки. Поки з Ріаннон йольський кіт, який одного разу і привів до неї Ейріна, з нею нічого не трапиться.

— Ну що, Оллін, вказуй дорогу до тролів, — зітхнула вона, ховаючи амулет і застібаючи шубку — нехай вітру в лісі й не було, але холоднеча стояла страшна.

Оллін нявкнув і стрибками попрямував у бік густого підліску, де виднілася стежка. Цікаво, подумала Ріаннон, хто протоптав тут доріжку?..

Здалеку почулися дивні звуки... Ніби то... ярмарок?

Дівчина з надією кинулася за котом, розуміючи, що він веде її до людей.

Або нелюдів. Хто ж у Пагорбах розбереться?..

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олена Ранцева
24.12.2025, 13:21:41

❤️❤️❤️

Юлія Рудишина
24.12.2025, 15:05:36

Олена Ранцева, дякую)

Інші блоги
Конкурс!
Сьогодні я радію тому, що побачила радісне повідомлення. "Зруйнована Гордість" офіційно приєдналась до конкурсу дарк романів. Це було емоційно важке очікування. Але як то кажуть: "В життя треба грати". Тож пограємо
Марафон від Автора до Автора розпочато!!!
Всім доброї ночі ʕ⁠っ⁠•⁠ᴥ⁠•⁠ʔ⁠っ♥️ Марафон від Автора до автора триватиме з 11.04.2026 до 25.04.2026 девіз марафону - чесний відгук читача З радістю повідомляю,що марафон від Автора до Автора РОЗПОЧАТО!!!
Чи вірите ви у кохання , розкажіть свої історії
Ну що ж , любі мої , почну із того , що часто люди плутають кохання із любов ' ю ... Але , на відміну від кохання , любов реальніша ... Нехай хтось твердить , що вірить у кохання , але я переконана у зовсім іншому - кохання , - видумане
З кабінету в спальню ближче?
Як зазвичай у суботу, перед обідом влаштовую заплив у басейні на пару кілометрів. — Артуре Филиповичу! — кличе мене економка, відволікаючи від запливу, що саме по собі вже справжня НП. — До вас відвідувач! —
Останні години Знижки на дилогію!
Хто пропустив - ще є час встигнути придбати зі знижкою дилогію, котру цілком можна читати нарізно: перша книга завершена - лиш натяк, що герої можуть ще собі пригод знайти. Друга - герої ті самі, справа - інша. Якщо вам до вподоби
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше