Різдво, якого в мене не було

Є свята, які смакують дитинством.
Вони асоціюються з яскравими спогадами, зберігаються у скрині пам’яті й оживають, щойно з’являється щось знайоме: смак страви, аромат, музика, відчуття тепла й затишку.

Так от — Різдво не було таким святом для мене.

Я з нерелігійної родини. Традиції поколінь були перервані й стерті. У дитинстві я не дуже розуміла, що це за свято, яке настає через тиждень після Нового року. Різниця між ними для мене зводилася до дрібниць: я рахувала страви на столі (не пісні, а цілком звичні, майже новорічні — просто їх обов’язково мало бути дванадцять) і клала часник у кути столу.

Трохи щось змінилося, коли я вперше сама зварила кутю.

А тепер — на четвертий рік війни — вже кілька років поспіль ми з родиною святкуємо за новоюліанським календарем. І Святвечір проживається інакше.

Я досі не релігійна. Тому сьогодні не скажу «Христос ся рождає», як герої мого роману. Я досі не вивчила колядок, окрім «Щедрика», і соромлюся співати їх перед вечерею — не вводжу й не плекаю цю традицію. Принаймні поки що. Цього року все ще так.

Я більше не рахую страв. Хоча тепер на столі не буде салату з крабових паличок — зате будуть вареники. Я знову зварю кутю.

Але головне — атмосфера.
Це більше не про галас, бо свята мого дитинства були саме такими. Тепер це про єдність і родинний зв’язок. Про тихе співбуття. Про спробу втримати тепло — навіть у дуже непростий час.

І, мабуть, саме з цього внутрішнього запиту народився сьогоднішній розділ.
Він — про Святвечір. Про мою спробу доторкнутися до того, яким це свято могло б бути для мене змалку. Як би воно гармонійно вросло в моє життя, якби було не набутим і вибраним уже в дорослому віці, а природним, прожитим із дитинства.

Цей розділ — не лише про свято. Він про уявну пам’ять. Про те, якими ми могли б бути, якби мали інший історичний досвід. І, зрештою, про суть усього роману — про життя, яке могло скластися інакше.

Тож вітаю вас зі Святвечором і Різдвом.
Нехай у кожного буде своє тихе світло — навіть якщо шлях до нього ще триває.

А яке ваше ставлення до Різдва?
Які дитячі спогади зберігаєте ви?

P.S. Сьогодні вийшов позаплановий розділ — затишний, теплий, різдвяний. Заходьте почитати, щоб відчути цю атмосферу.

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Іра Сітковська
24.12.2025, 18:45:41

Але звісно головним був Новий рік, до того всього ще канікули й мульти по ТВ)

Айсі Дора
24.12.2025, 21:50:35

Іра Сітковська, Зараз так дивно. От як три роки, я рівно ставлюсь до Нового року, а до цього - ледь не головне свято. В дитинстві було саме так - новорічна ніч, канікули, а вже потім Різдво

avatar
Ромул Шерідан
24.12.2025, 17:25:53

Вітаю з Різдвом і новинкою ✨☃️❄️✨

Айсі Дора
24.12.2025, 21:48:00

Ромул Шерідан, Навзаєм ✨️

avatar
Іра Сітковська
24.12.2025, 18:29:37

Різдво було,але 7 січня

avatar
Крісті Ко
24.12.2025, 13:54:01

Немає теплих спогадів різдва. А візуал неймовірно гарний та святковий ❤️❤️❤️✨✨✨

Показати 2 відповіді
Крісті Ко
24.12.2025, 17:13:11

Айсі Дора, Взаємно ❤️❤️❤️✨

Дуже затишний блог! Зі святом Вас! ❤️

Айсі Дора
24.12.2025, 16:26:57

Morwenna Moon, Навзаєм ❤️

avatar
Дієз Алго
24.12.2025, 10:24:11

Перше враження про Різдво - у 8 класі. Ми тоді поїхали в село, в Карпати, до діда. Після Криму, де свято - це якщо 3 дні сніг, це були абсолютно нові враження. Засніжені гори, темний голий ліс з плямами зелених ялин. А надвечір - темне небо, голубий сніг і жовті вікна хатів. А ще цвинтар - пагорб під лісом, за церквою - весь-весь у маленьких цяточках вогників від свічок серед голубих пагорбів.
А вдень приходить розряджений Вертеп з палаючою зіркою - колядки, сміх, перемащений вугіллям Чорт ганяється за тобою, Жид намагається підчепити за ногу коштуром...
На фоні цього 12 страв не запам'яталися особливо ( бо мама і в Криму їх робила).
А, і ще новорічна ялинка - настільки симетрична, що я прийняла її за штучну ( бо в нас ставилися сосни). І це вперше я вішала на неї мандаринки і яблука з цукерками ( а потім знімала з неї кішку) і старі, ще бабині ялинкові прикраси - скляні буси, жолуді, ляльки...

Показати 2 відповіді
Дієз Алго
24.12.2025, 15:44:02

Айсі Дора, ♥️

avatar
Olena I
24.12.2025, 10:21:29

❤️❤️❤️

Показати 2 відповіді
Olena I
24.12.2025, 14:24:44

Айсі Дора, взаємно ❤️❤️❤️

Інші блоги
Фамільяр-утікач. Ранкове пекло для інспектора
Леон хотів стати учнем великого темного мага. Він уявляв стародавні фоліанти, таємничі заклинання, розмови про магію та, можливо, навіть величну атмосферу темної академії. Натомість отримав Емільєна. Ранкова пробіжка,
Кассія вийшла з душу, а там...
Рейн несподівано вийшов з вітальні і дуже зрадів побаченому. Загорнувшись у рушник, я вийшла з ванної і вже зібралася зайти до своєї спальні, навіть двері відчинила, коли почула позаду себе захоплений свист. Різко обернувшись,
Жанри, про які я не заявляла
Я не завжди розповідаю про всі жанри, піджанри й тропи, які ховаються в моїх книгах. Іноді це свідомо. А іноді я просто думаю про сюжет як про ціле, а не як про список жанрових позначок. Але нещодавно замислилася: можливо,
Невже буде далі⁉️
Друзі, привіт. Настав період меланхолії, де мені здалось, ніби мої книги, не варті вашої уваги, але ж сьогодні я зібрала сили. Щойно вийшло продовження книги "За Мурами Нескінченного Дому". Дякую кожному, хто читає цю
Останній відео спойлер на сьогодні)
Все, обіцяю останній відео спойлер на сьогодні) так як писала мене затягнуло) А розділ вже чекайте завтра ❤️❤️❤️
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше