Друзі…

сьогодні на Букнет вийшло продовження Серце Вітрокрилів — і я хочу просто тихо сісти поруч і сказати дякую.

Без спойлерів, обіцяю?

Але скажу так: цей розділ писався дуже обережно, ніби тримаєш у долонях щось крихке й живе. У ньому багато внутрішніх кроків, багато тиші між словами — і саме в цій тиші народжується щось важливе.

Ви — неймовірні читачі. Справжні. Уважні. Ті, хто не просто “ковтає” текст, а відчуває його. Іноді мені здається, що ви бачите між рядками навіть більше, ніж я планувала. І це… трохи лякає, але дуже надихає.

Тож якщо сьогодні вам хочеться:

— загорнутись у атмосферу

— побути з героями трохи довше

— або просто втекти від реальності (ми ж нікому не скажемо❤️)

…ви знаєте, де мене знайти.

Обіймаю кожного, хто йде цим шляхом разом зі мною✨