Я налякала чоловіка в автобусі своїм сюжетом. Але, чесно кажучи, не треба було читати через плече мій телефон.
Справа в тому, що я рідко користуюся громадським транспортом, але сьогодні вирішила проїхатися містом. У вікно я побачила будівлю, де колись починала свою юридичну практику. Звісно, це навіяло спогади та різні думки.
Загалом я займалася мирними цивільними справами, кримінал мені траплявся вкрай рідко, хоча це моя спеціалізація. Але, мабуть, саме тому той випадок з початку кар'єри, коли мені довелося вивчати результати розтину тіла по справі, врізався в пам'ять назавжди.
Цей похмурий спогад, навіяний старою будівлею за вікном, став тригером. І, як на зло, саме в натовпі мене «накрило». Муза не обирає час та місце, це як осяяння.
Прийшла ідея. Не для поточної книги Баг: право на душу, а для майбутньої. Останнім часом мене дуже надихають трилери, і в голові раптом вималювалася настільки яскрава картинка, що я мусила її негайно записати. Я завжди так роблю: зберігаю ці «чернетки» в надії, що колись до них дійдуть руки.
Тож я стою, затиснута людьми, ледве тримаючись за поручні, і швидко друкую в нотатках сцену. Жорстку. Криваву. З усіма фізіологічними подробицями того, як відбувається зачистка периметра на завданні ПВК.
Чоловік поруч нудьгував і вирішив підглянути в мій екран.
Він очікував побачити там чат у Вайбері чи новини.
А побачив «сценарій масових вбивств». Наведу маленьку цитату:
«Ціль №1. Вхід у "зелену зону". Безшумно. Удар ножем знизу вгору, під основу черепа. Характерний хрускіт хряща. Лезо увійшло м’яко, перерізаючи стовбур мозку. Об’єкт навіть не встиг зрозуміти, що мертвий. Тіло обм'якло миттєво, як ганчір’яна лялька. Я підхопив його, щоб не було звуку падіння. Запахло свіжою кров'ю. Переступив через труп. Попереду ще троє. Потрібна повна зачистка, свідків не залишати. Контрольний у голову кожному...»
Я фізично відчула, як він напружився. До кінця поїздки він косився лише на мене з таким жахом, ніби я втекла з психлікарні, і намагався відсунутися до дверей.
Тож, вибач, незнайомцю! Я не планувала нічого поганого. Це просто натхнення та профдеформація юристки. І не стійте над душею у майбутнього автора бестселера — це шкідливо для вашої психіки! ?
P.S. Скромність — це прямо моє )
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТак натхненя приходить раптово і зовсім невинно. Або коли в голові одна ідея, а на папері пишеться друга.
DANALEL, Це точно! Муза справді не обирає час та місце
Йоханий бабайка :). Прямо анатомія для кілера, посібник для продвинутого рівня :).
Андрей Романенко (Black Silver), ну а що поробиш? Маніакальний фанатизм до деталей не дозволяє писати просто "він його вбив" :)
Бачу в шоці не тільки Гугл та співробітники СБУ)) клуб шокованих росте )
Magister Animarum, Краще не "книга відгуків", а "книга вигуків" :) хех.
Натхнення Вам та успіхів :)
От це йому наука не підглядати =) Несподіваний випадок. Але так я так уявляю авторів детективів =)
Анна Лінн, О так, це був безкоштовний майстер-клас із цифрової гігієни =) Хоча, як кажуть, автори завжди на роботі — навіть якщо ми просто їдемо в транспорті, ми все одно "скануємо" світ
Це найкращий спосіб боротьби з тиснявою в автобусах!
Треба було в кінці повільно повернути голову, подивитися йому прямо в очі й прошепотіти: "Ти — наступний у чернетці...". Жарт! А якщо серйозно — опис настільки соковитий, що я б теж напружився. Пишіть ще, таку яскраву "картинку" не можна ховати в нотатках!
Віталій Козаченко, Це був би геніальний фінал для трилера! Але, боюся, тоді б мені довелося застосовувати свої знання юриста на практиці вже в поліції ) Дякую, що оцінили опис, це надихає!
Ну що сказати, сам винен. Це мені нагадало, як в шкільні роки ми з подругою писати містичний роман на... Записках, бо тоді Інтернету та смартфонів не було. Вчителька одну з записок забрала. І коли прочитала, викликає батьків у школу, бо злякалася що ми вступили в сатанинську секту.
MargFed, Це точно — фантазія автора справді не має меж) Але я все ж таки надаю перевагу тому, щоб мої герої вирішували свої дилеми через складні психологічні вибори, а не просто "зникали". Так набагато цікавіше спостерігати за їхньою еволюцією в тексті. Хоча і без кривавих сцен не обходиться, але вони у мене — завжди частина логіки сюжета, а не самоціль.
)))))) КРУТЕЗНО! Ситуація просто чудова! Клас. Уривок вражаюче м'ясний. Підписалася на вашу сторінку.
Світлана Фоя, Вітаю на моїй сторінці! Рада, що цей уривок Вас зачепив. Обіцяю, що в моїх текстах буде ще багато реалізму — іноді жорсткого, але завжди чесного. Приєднуйтесь до моїх «літературних розслідувань»! ✨
Чудова візуалізація і конгнітивний дисонанс чоловіка, який перейшов у стан виживання.)
Rara Avis, Дякую! В той момент я сама відчула цей «дисонанс». Знаєте, профайлер всередині мене аплодував його щирій реакції)
♥️♥️♥️
Ромул Шерідан, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати