Га-набель

Добрий день) Сьогодні запрошую вас до смачної історії “Мій ректор — гусь”. 

Цитата:

— Де ви бачили нормального гусака, який би мовчав, дивлячись на фаєрбол коло свого дзьоба? Він або німий, або скажений.

— Нічого він не німий! Він чудово вміє гелготати! — захищала свого керівника, згадуючи його коронне "Га-дептко Лоу!". — Правда вас після цього інфаркт схопить...

— Анабель… Я — некромант. Якщо мене за стільки років практики серце не схопило через ваших безруких одногрупників та всіляку нечисть, то через цього недосмаженого точно не схопить, — сміявся містер Дезмонд, навіть не підозрюючи як кровожерливо на нього в цей момент дивився ректор. — Так що беріть його під руки та несіть туди, звідки його притягнули. А то ще напаскудить посеред аудиторії, а Рейнальд подумає, що якийсь адепт йому так хоче помститись.

— Так і зроблю, — погодилась, помітивши як чоловік хитро примружив очі. — Зараз тільки сумку заберу й піду.

Попри всю худорлявість містера Рейнальда, він був досить великим, щоб спокійно поміщатись в моїх руках. Тому мені довелося тимчасово примостити його на столі, щоб підняти рюкзак, який звалився на підлогу. Я встигла лише нахилитись, як на всю аудиторію почувся басовитий голос, пронизливий до самих кісток:

— Га! — прокричав на всю горлянку гусак так, що я від несподіванки аж випрямилась.

А також до кавової історії “Відьмина служба підтримки”, до розповіді про соковиту курочку “Кексик для Санти” та спокусливої відбивної в “Совісті для диявола”. 

Телеграм   ★  ТікТок    ★   Інстаграм  ★    Ютуб