Я вдихну на повні груди повітря в якому  не буде

Продовження історії Двоє в Срібному Тумані

Зупинись–Озирнись

Ліра читала  книгу і розуміла, що Синій Птах і Смарагдовий Метелик і є тими чарівними істотами, які  оберігає Срібний Туман. А скільки ще таких істот ще є в цьому чарівному світі?

 

Втома взяла гору і вона заснула.

 

ЇЇ знову вбивали, гостре лезо блистіло в неї перед очима, а потім врізалося в її тіло.

Пекучий біль розрізаного тіла, вона корчилася від болю, просила вбити відразу, а вбивці сміялися в її заплакані очі і з насолодою встромляли в неї клинок. 

 

ЇЇ розбудив гуркіт від розбитого скла.

 

Ворон вибив панорамне вікно її кімнати, і дивився на нею із неприхованою люттю.

 

– Коли я дочекаюся того дня, що ти зникнеш з мого життя, я вдихну на повні груди повітря в якому  не буде тебе.

 

Він розвернувся і пішов стежкою, що вела в гори.


А Ліра  загорнулася  в ковдру і розплакалася…

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Матьорий
15.12.2025, 07:13:43

Чудовий візуал

Ярина Чорна
15.12.2025, 21:53:22

Матьорий, Мені також подобається))

avatar
Ейфорія
15.12.2025, 07:46:12

Як живі! Неймовірно

Ярина Чорна
15.12.2025, 21:52:59

Ейфорія, І їхні емоції відповідають тексту, це як кадр з фільму

avatar
Оксана Павелко
14.12.2025, 23:10:41

☺️❣️❣️❣️✨

avatar
Неба Крайчик
14.12.2025, 22:34:58

Гарний емоційний візуал, ❤️❄️❤️❄️❤️

avatar
Тая Бровська
14.12.2025, 22:27:50

Класний арт!❤️

Інші блоги
Сніданок в новому домі ♥️
Світла сорочка, штани простого крою, жилет. Деякі речі сиділи цілком пристойно, інші були трохи завеликі: рукави сорочки довелось підкотити, а штани зібралися зайвою складкою на талії. Але загалом це був нормальний чоловічий
Обіцяне продовження , гайда читати )
Знаю що трохи збилася з графіку , зараз заміняю на роботі адміна і в неділю , і в понеділок та вівторок працюю. То ж в ці дні мені важко зосередитись на творчості , але я стараюсь , та не встигаю написати оновлення для всіх
Останні години знижки на "Обійми на трьох"
– Ви чого? – нервувала я, хоча адреналін уже почав зашкалювати. – Ти смієшся з чужих жартів, – підкреслив Ерік, який притискався плечем до стіни і дивився на мене. Я закотила очі від банальності приводу затягнути
Повернення Лади
Тимур прокинувся ще до будильника — від того самого відчуття, ніби хтось стоїть поруч. Кімната була порожня, темна, з ранковим холодом у повітрі. За вікном починало світати, місто ще не встигло ввімкнути шум, і тиша була
Чи було?
Чи було у вас таке, що книга просто зникла? Так сталося з моєю новинкою. Але знаєте, я повернуся з кращими історіями — далі буде більше ❤️ .
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше