Ранок Аліни почався з букета та візиту шефа.

Вітаю!

Роман "Принцеса мого коханого шефа" — оновлено!

✨✨✨

— Алінко, тобі квіти...

Вириває мене з роздумів моя помічниця з посмішкою на вустах. Я миттєво підіймаюся, а на душі чомусь одразу страшно стає. Бо чомусь здається, що це колишній зажадав у такий спосіб залицятися. Розумію, що це цілком можливо, і від цього іще більше страшно.

— Від кого квіти? — напружено питаю.

— Не знаю, красунечко, але точно від того, кому ти не байдужа, — вдоволено повідомляє Єва, передаючи мені букет.

— А ви, що, вже й підпис поставили кур’єру — спантеличено перепитую, великими очима дивлячись на жінку.

— Аякже.

Я лише зітхаю і несу великий букет красивих білих, рожевих та фіолетових гортензій до дивана. Це мої улюблені квіти, але мене турбує — від кого вони? Помічаю конвертик поміж бутонів і обережно дістаю його. Кладу букет на журнальний столик і тремтячими руками виймаю послання з конвертика.

Принцеса мого коханого шефа

Приємних емоцій!