Як боротися з критикою?

Вітаю, любі!
Я підготувала другий блог рубрики «Поради для письменників».

Сьогодні ми поговоримо про критику. Не про ту, яку чують досвідчені автори, коли їм кажуть, що текст «сирий», а про ту, з якою стикаються новачки.

Момент, коли ви показуєте свій текст світу, — завжди трохи страшний. Але критика неминуча. І це нормально. Головне — навчитися працювати з нею так, щоб вона не ламала, а покращувала.

Отже: «Як боротися з критикою?»


• Розділяйте критику та хейт
Якщо від людини, яка прочитала вашу роботу, ви почули: «Ось що можна покращити» — один, два, три рази, неважливо — це критика.
А якщо вам сказали: «Книга — фігня», — це вже хейт.
Вчіться відразу це відрізняти й не витрачайте на хейт жодної секунди. Це пусті, незначні слова.

 

• Не реагуйте одразу
Після різкого коментаря хочеться захищатися.
Стоп. Дайте собі кілька годин або день. Емоції вляжуться — і разом із ними прийде тверезий погляд.
Обдумайте сказане, але в жодному разі не приймайте близько до серця.
Безглузде зауваження не варте вашого хвилювання, а тим паче — сліз. 

 

• Запитуйте уточнення
Якщо зауваження здається недоречним, не соромтеся запитати:
— Що саме не спрацювало?
— Де саме персонаж виглядає нелогічно?
Так ви зможете виправити помилку та надалі її не повторювати.

 

• Вчіться бачити суть
Цей пункт стосується попереднього. Навіть невдалий коментар часто містить зерно правди.
Спробуйте знайти цю суть: може, сцена й справді «просідає», або мотивація героя неочевидна.
Ви не зобов’язані приймати все — але вмійте слухати.

 

• Відділяйте критику тексту від критики себе
Вам сказали, що діалог сухий?
Це не означає, що ви «поганий автор».
Це означає, що один діалог потребує доопрацювання.
Пам’ятайте: негативні відгуки існують не для того, щоб принизити, а щоб допомогти вам рости. 

 

• Правильно підбирайте читачів
Спершу почніть з близьких: мама, тато, сестра, брат, бабуся — вони не будуть вас жорстко критикувати. Це додасть упевненості.
А вже потім можна шукати сторонніх читачів, адже від них критика буде стовідсотково, навіть якщо ваш текст ідеальний.
У кожної людини свій смак, своє бачення. Скільки б людей не читало вашу роботу, — завжди знайдеться хтось, хто до чогось причепиться. 

 

• Як все ж таки відрізнити «просто причепився» від гідної поради?
Зверніть увагу, до яких саме сцен люди мають претензії.
Якщо одна людина сказала, що щось погано, — це її суб’єктивна думка, і ви можете прислухатися або ні.
Але якщо на одну й ту саму проблему вказало вже кілька людей — варто замислитися над її доопрацюванням. 


Ну все, дорогі письменники, ви вже на кілька кроків попереду тих, хто так і не наважився почати.

Тому ми з вами прощаємось, а ви пам’ятайте: тільки КОНСТРУКТИВНА критика!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
MargFed
10.12.2025, 21:55:05

Дякую за поради!

NIKa Chernous
10.12.2025, 22:30:12

MargFed, Підписуйтесь, щоб не пропустити наступні поради)))

avatar
Люмен Белл
10.12.2025, 22:00:32

Дуже важливо, щоб критика була саме критикою, і тоді коли її просили. Мені подобається, коли автори пишуть свою думку, аргументуючи її. І при цьому, відчувається навіть через екран, як автор хотів висловити свою аргументацію. Якщо це подано адекватно - чому б і ні. Навпаки, я подякуваю і подумаю над тим, де треба доопрацювати. Але якщо це чіткий розбір, якого не замовляли - то це вже б'є по відчуттях сильніше, ніж хотілось би.
Дякую, за цікавий блог)))

NIKa Chernous
10.12.2025, 22:29:56

Люмен Белл, Підписуйтесь, щоб не пропустити наступні поради)))

Інші блоги
Чи може ШІ створити книгу?
Нещодавно я прочитала блог Ньюбі Райтер, де вона ставила схоже запитання. Коментарі під дописом розділилися: хтось вважав, що ШІ може писати книги, хтось — що він лише інструмент і помічник автора, а дехто називав використання
Помилка молодості (мем)
Та сама помилка, яку робили 99% людей
Мої думки
Давайте прощатися. Бувайте здорові. Йду з букнету на невизначений термін. Дякую всім за підтримку.
Що по відкритих фіналах?
Привіт-привіт))) Так, знаю — друга ночі, але натхнення на годинник не дивиться :) Я от якось читала про те, що хтось не любить у книгах відкритий фінал, і, чесно кажучи, на той момент я подумала: «Хммм… відкритий фінал…
І як Єгор на це зреагує?
Дідько! Доведеться вже грати стерво на повну… — Припини, Єгоре, — зітхаю я і додаю презирливо: — Не ти один лежав у моєму ліжку! Єгор стискає щелепи та скрипить зубами так, що вони загрожують розкришитися. —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше