Вітаю!

Новий розділу роману "Підставна наречена Дикого"  вже на сторінці.

❄️❄️❄️

— Злато, що трапилося?

А я ридаю, слова сказати не можу. Вона присідає поруч і обіймає мене.

— Дівчинко моя, розкажи. На душі легше буде, та й, може, я чим допоможу.

— Тут уже нічим не допомогти, — схлипую.

— А ти розкажи, може, ще можна щось зробити, — просить бабуся.

Крізь сльози розповідаю їй про прохання сестри. Запис розмови, мою відмову та сьогоднішній дзвінок.

Бабуся зітхає, пильно дивлячись на мене з хвилину, а тоді випалює:

— А мати твоя вчора дзвонила мені. Казала, що Соломія має приїхати на ніч. — Вона важко зітхає і невдоволено бурчить. — От стерво твоя сестра. Вона тебе підставила, батьків підставила. Зрештою, всіх нас підставила.

— І, що тепер робити? — заплаканими очима дивлюся на бабусю.

— Ох, навіть не знаю, — видихає зі стогоном Венера. — Зараз я твою матір наберу...

За книгою сюди...

Тихої ночі!