Ілюстрації до "Під місяцем кольору квітів"

Привіт-привіт, дорогі мої читачі!

Сьогодні вийшла невелика прода, а ще додам трохи ілюстрацій.

Пан голова.

Дрейк

Медді

 

                                                                                                                               Уривок

Я не мала сміливості озирнутися, зате чудово побачила високий силует хазяїна собаки. Чоловік йшов до мене. Його очі немовби сяяли жовтим вогнем, а ще, я б могла чим завгодно заприсягнутися, що губи його ворушилися і слова, незрозумілі й співучі, злітали з вуст.

Що це?

Пісня? Магія?

Однак, коли Дрейк заможний зупинився в кроках двох від мене, він не співав, зовсім ні.

Схилившись так, щоб наші очі опинилися на одному рівні, він льодяним голосом вимовив:

Ви нічого не бачили. Це все вам ввижалося. Зрозуміло?

Зрозуміло? Х-м-м-м... чи зрозуміло мені? Т-а-а-а-ак... певно, що так.

Бачила? А що я бачила? Коли це я щось бачила?

Що ви бачили, відповідайте.

Я-я-я-я-я? – проспівала, відчуваючи радість якусь дурну.

Ви.

А що я повинна була бачити?

Нічого.

Так, я нічого й не бачила... тільки... – несподівано перед внутрішнім зором спалахнули очі в темряві, що були так схожі на ті, в які я вдивлялась в цю саму мить і щось немовби повернулося всередині. Свідомість прояснилася і до мене стало доходити, що казав цей чоловік.

Ви... – видихнула, – це ще що за фокуси?! Чого це ви намагаєтесь мене запевнити, що я нічого не бачила?! Нічого мені не ввижається, я тут тварюку якусь бачила! От просто тут, в цьому лісі! А будете мене намагатись запевнити в протилежному, я вам копняка дам!

Ви завжди роздаєте копняки тим, хто приходить вам на допомогу? – уїдливо спитав чоловік, розпрямившись, але мені видалося чомусь, що він здивований.

Ну, звісно ж, лупцюю своїх рятівників кожного дня. Ні, зазвичай я глибоко вдячна, але вони й не намагаються мене... Гіпнотизувати! Ви що... цей... як його...

Хто?

Шарталан?

Ви маєте на увазі шарлатан. Ні. І, до речі, шарлатани – те саме, що і шахраї.

Ну подумаєш, слово не так сказала.

Ви і значення переплутали, напевно хотіли сказати – Ілюзіон.

 

9 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Елена
07.12.2025, 15:21:15

"Нижня" Медді просто вау!!! Голова - самозакоханий і хитрий, а Дрейк - похмурий і загадковий!!!))) І дякую за позапланову проду!!!)))

Показати 3 відповіді

Елена, Так, гадаю, всі схожі на опис у книзі) ❤️

avatar
Lana Strelchuk
07.12.2025, 17:11:28

Такі класні всі♥️♥️♥️пішла далі читати

Lana Strelchuk, Дякую!)❤️

avatar
Дієз Алго
07.12.2025, 17:14:46

Супер)

Дієз Алго, Дякую!)❤️

avatar
Лана Рей
07.12.2025, 17:54:29

Круті візуали ❤️❤️❤️❤️

Лана Рей, Дякую!❤️

Оце клас! Візуали неймовірні.

Віталій Козаченко, Дякую!)❤️

Мені подобається. Медді така чарівна!

Світлана Гребінник, Дякую!)❤️

avatar
Marina
07.12.2025, 15:12:39

Чудові ілюстрації! Медді така вся веселкова, її зовнішній вигляд - людина-позитив)

Marina, Ну, вона така і є) Дякую!❤️

avatar
Аріна Спел
07.12.2025, 14:26:35

О, і я біжу))) Пан голова симпатичний, але Дрейк саме те, що треба)

Показати 2 відповіді

Аріна Спел, Загадковий загадкун)❤️

avatar
Щастя
07.12.2025, 14:24:20

Уже вийшла - іду читати. Ілюстрації чудові❤️

Показати 2 відповіді

Щастя, Дякую!)❤️

Інші блоги
Рубрика "Спойлери без спойлерів"
Давайте поговоримо про останній розділ «Сансетного серпа». І частина. Луна та Кай вечеряють, як колись. Тільки тепер він побачив те, що міг мати вже давно: кохану жінку й частину власної душі в одному приміщенні. Сімейна
м(ж)к. Хто ти без корони?
гіфка КЛІКАБЕЛЬНА на 48 розділ – Не можна показати рабу свободу й забрати її без наслідків. – Раб Маур, – натхненно промовила вона й знову торкнулась моїх вуст. – Моя жахлива королева Амін, – таким самим
Пані та панове, заходимо! Не минаємо!
Запрошую на мою сторінку почитати справжнє чоловіче міське фентезі з елементами бойовика, ЛітРПГ, зомбі-апокаліпсиса, чорного та просто гумору і стосунками такими, як вони є. Адже на платформі переважна більшість творів
✨ Старт завтра! Спойлер ✨
Усім доброго ранку ☀️️ Старт книги "По сусідству з Грозою" уже завтра! ♥️☺️♥️ Для того, щоб очікування було менш відчутним, рекомендую прочитати першу книгу циклу "За руку з Вітром" або
Коли захист стає вироком. "Анатомія мовчання"
Привіт. Чи можна вважати захистом те, що перетворює тебе на мішень? У домі Грановських вибачення коштують дорого, а "турбота" нагадує дотик павука. Ася хотіла просто вижити, але Олексій Миколайович вирішив, що вона
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше