Чи траплялось вам бачити людину, яка з'являється на порозі і всі на мить забувають, як дихати? Не лише через красу і навіть не через страх... А тому що в ній є щось... ммм, щось інше, так. Неземне, можливо. Таке, що ви не можете пояснити, але точно відчуваєте.

Саме так Бренуїн вперше побачив Ланміна — чужинця з королівства Вівенс Мортем, високого, надміру ввічливого і дивно спокійного. А поруч із ним стояв його мовчазний напарник, Одо, з перемотаними руками і очима кольору холодної води. На відміну від Ланміна, Одо здавався звичайною людиною, але зовсім не звичайною особистіюстю...

Щоб не описувати зайве, просто залишу фрагмент із розділу:

Високий купець повернув до нього голову, і Бренуїн мимоволі затримав погляд. Біле волосся з чорними пасмами спадало за плечі. Очі були сірими, уважними, а шкіра блідою з зеленкуватим відтінком, ніби він був наполовину зітканий із туману.

...

— Я з раси Аш’нарі. Ми всі певною мірою... такого вигляду.

Запрошую до історії "Оклейн: Платиновий з Ронуру", адже події та сюжет обіцяють бути багатогранними: від сміху і жартів до драми та жахів! 



P.S Ланмін і його діловий партнер вперше з'являються у 13-у розділі під назвою "Непрохані дороги". До речі, ім'я персонажу придумала одна цікава особистість ;)