Сьогодні, продумуючи деталі свого світу, мене раптом накрила цікава думка.

Я створила два сонця на небосхилі, материк, народи, що його населяють, навіть історію формування планети — і в якийсь момент подумала: а що як нас теж хтось вигадав?

Я вигадую свій світ так, ніби він справжній. Прописую характери, культури, події, легенди… І тоді мозок підкинув ідею: можливо, десь «вище» є творець, який зробив те саме з нами. Може, хтось так само сидів і думав: «А нехай тут буде два сонця. Нехай буде ось такий народ. Нехай історія розвивається так…»

Ця думка не полишає мене тепер. Вона водночас і трішки лякає, і надихає.

Хто знає, де проходить межа між вигаданим і реальним?

Можливо, все це — просто частина чийогось великого задуму.