Приємні емоції та вимушені дії в офісі Вернера.

Вітаю!

Роман "Принцеса мого коханого шефа" — оновлено! 

Одразу два розділи. 

♥️♥️♥️

Коли ж ми відірвалися від роботи, донька одразу підійшла до моєї помічниці.

— Аліно Володимирівно, мені тут ваша допомога потрібна. Вона кладе великий зошит з занять англійської мови перед дівчиною.

Почуваюся незручно через те, що мала вантажить її. Це вже не по роботі. Зрештою ця дівчина не повинна виконувати всі загадки моєї доньки.

— Що саме потрібно? Розповідай, — питає Аліна.

— Леє, — кличу доньку.

— Тату! — нахмурившись обурюється вона. — Аліна Володимирівна, чудово знає англійську, я хочу аби вона мені допомогла.

— Леє, Аліна Володимирівна не зобов’язана...

— Арсене Максимовичу, все добре. Не сваріть Лею.

— Ну, таточку, — просить доня. — Краще ходи до нас і допоможи. У трьох ми швидше впораємося.

Зітхаю і пильно дивлюся на доньку та свою помічницю, які вже схилилися над зошитом і активно обговорюють завдання англійською мовою. Я вражений. Не можу відірвати від них очей. Я ще не бачив, аби моя доня з таким завзяттям робила англійську. Вони щось вирішують сперечаються навіть жартують англійською.

Не витримавши підходжу до них. Тут загадки англійською мовою. Потрібно відгадати хто описаний та намалювати персонажа.

Приєднавшись до своїх дівчат я і сам захопився. Хоча деякі слова погано перекладаю Аліна ж допомагає та все пояснює. Донька щаслива. І я захоплений. Мені подобається ця командна робота. Щось схоже у нас з донькою було вперше. Аліна захопила нас обох собою. З нею цікаво, навіть про час забуваєш.

Коли ми закінчили, Лея вдоволено заявила.

— Якби я хотіла, аби ми отак , всі у трьох більше проводили часу.

Книга тут...

Приємних емоцій!