Ранок Арсена з донькою!

Вітаю! 

Вдалого та мирного всім понеділка!

Запрошую до нового розділу роману "Принцеса мого коханого шефа".

✨✨✨

— Отже, я даремно хвилювався, — пригортаю донечку до себе й прошу: — Ходімо робити зачіску, — відпускаю малу з обіймів і додаю: — А про управительку ти не хвилюйся, я з нею поговорю.

На решту слів доньки, сказаних стосовно управительки, мовчу, адже, аналізуючи ситуацію, що склалася, теж помічаю дивні речі. Отже, мені терміново потрібно порозмовляти з цією жінкою. Я не можу залишати все як є.

Видихаю та допомагаю своїй красуні зібрати довгі русяві кучері у хвіст. Я гадав, волосся донечки ніколи мені не підкориться, але я навчився приборкувати його. І тепер даю собі з ним раду. Звісно, супер зачіски у нас не виходять, але заплести косу, зробити хвостик чи два, в мене виходить навіть дуже добре.

Книга тут...

Приємних емоцій!