Я Анна, я автор який вирішив поділитись з вами цікавою ситуацією. Зараз я в посиленому режимі пишу книгу під назвою "Зоряна в академії космічного флоту" точніше я її дописую. Поставивши собі за ціль дописати її до кінця цього року я вирішила жодним чином не відволікатись на інші твори. Я вирішила? Хах) Так, смішно що аж плакати хочеться. Мій мозок в той момент коли я писала вирішив підкинути ідею назви книги тоді обкладинка прийшла в уяву. А далі...прийшла історія, від початку і до кінця. Я швидко записала основні аспекти і сіла знову писати та як би не так, на цьому ми не зупиняємось. Треба ж бо одразу сісти і почати писати бо вже прямо руки сверблять а дедлайн хай горить. Ні це я жартую я допишу історію зоряний і цей блог тому доказ. Але сам факт того як легко можна відволіктись від історії мене дивує. А тоді сидиш з сімома недописаними творами і думаєш я це воно вийшло...
Я іще й пишу шматки по десять тисяч знаків на історію, котра в голову залетіла. А потім вони ще й виявляються непотрібні))
А закінчувати книгу завжди важче, чим починати.
Болюча проблема) Дуже вас розумію. Сама часто ловлю ідею книги просто зі стелі, хоча вже й так маю багато роботи над наявними творами. І так само як ви, записую все, поки натхнення не зникло) Бажаю удачі з вашими ідеями)
Дієз Алго, Сучасність проблемна річ, хочеться займатись тим чим хочеться але є робота дім в якому чомусь вічний срач і рідні яким потрібна увага саме тоді коли пишеш)
До завершення дії знижки залишилось трохи більше двох годин. ПОСПІШАЙТЕ!!! До речі, я змінила обкладинку. Як вам? УРИВОК: - Потанцюй зі мною. - прошепотів їй на вухо і опустив долоні на стегна. Дівчина
Привітики, а ось і сьогоднішнє оновлення (❤️ ω ❤️) ✨"Вампір і слова снів: коли поцілунок розмовляє правдою"✨ А також два арти з невеличкими спойлерами( •̀ ω •́ )✧ Намагаюсь з ним хоч якось говорити,
... Ну майже. Я все ще продовжую займатися редагуванням: Південна Корона (як мені здається) повністю відредагована; Перегони на почуття і DREAM зараз редагуються; Вхідний виклик і Піймати сталкера —
Мене давненько не було на зв'язку в блозі, але я ні на мить не забувала про Лондон та його героїв. Сьогодні я прийшла до вас не з порожніми руками, а з порцією містики та реальними історичними фактами, які надихають на створення
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗнайома ситуація))) Тому й купа книг в процесі у мене. Але всі завершую. Рано чи пізно)
вітаю!) бажаю натхнення) я теж маю за мету дописати свою історію, до кінця року сподіваюся у мене все вийде і у вас теж!)
Я іще й пишу шматки по десять тисяч знаків на історію, котра в голову залетіла. А потім вони ще й виявляються непотрібні))
А закінчувати книгу завжди важче, чим починати.
Цілком згодна з вами, у мене також таке є☺️
Кучеренко Анна, Але проти натхнення не попреш, поки ж момент)
Болюча проблема) Дуже вас розумію. Сама часто ловлю ідею книги просто зі стелі, хоча вже й так маю багато роботи над наявними творами. І так само як ви, записую все, поки натхнення не зникло) Бажаю удачі з вашими ідеями)
Ніколи не кажи ніколи... Колись я напишу пост на цю тему) Бо для мене щось таке сказати - 100% буде навпаки
Дієз Алго, Сучасність проблемна річ, хочеться займатись тим чим хочеться але є робота дім в якому чомусь вічний срач і рідні яким потрібна увага саме тоді коли пишеш)
Як я вас розумію. Потрібно дописати, що вже є, а тут приходять нові ідеї. ❤️
Крісті Ко, Так це схоже проблема багатьох^.^
❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати