Тиша, в якій звучить зламана душа

Є розмови, які починаються не з довіри, а з тиші. Такої тиші, що навіть дихати незручно.

У ній немає драматичної музики чи вигідної паузи для зізнань. Лише правда, яка виривається назовні тоді, коли вже немає сил її тримати. Правда, що болить ще до того, як вимовлена...

Саме так Софія вперше побачила Деміана справжнього. Не сильного, не мовчазного, не непохитного.

А зламаного настільки глибоко, що це ледь помітно зовні, але чути у кожному вдиху.

І цей момент звучав так:

— У тебе були діти? — прошепотіла вона.
— Ні.
— Але хотів?
Він не відповів. Тільки повів плечем — як від удару, що знову влучив туди, де вже немає нічого цілим.
— Колись. Давно. — Його голос зламався.
— Що сталося?
Він довго мовчав. І кожна секунда того мовчання була гучнішою за відповідь.
— Війна, — нарешті сказав він.
— Вона не просто вбиває. Вона забирає все, що ти ще не встиг втратити.
Софія відклала малюнки. Повільно. Як відлуння — руки здригалися.
— Розкажи мені, — прошепотіла.
— Навіщо?
— Бо я хочу знати, ким ти був… перш ніж став порожнечею. Хочу побачити ту людину, яку ти ховаєш, коли мовчиш.
Він сів. Повільно. Наче тіло боліло від пам’яті. Очі — порожні. Як після похорону, на якому тебе не було.
— Її звали Катарина. Ми мали одружитися після моєї останньої місії. Вона… була вагітна.
Софія не встигла відреагувати. Її тіло стиснулося. Ніби хтось здавив ребра зсередини.
— Що сталося?
— Вони дізнались. Про неї. Про дитину. Їх використали як зброю.
Або я здаюся — або…
Він зупинився.
— І ти здався? — тихо спитала вона.
Він підняв на неї порожній погляд.
— Ні. Я думав, я встигну. Я біг. Я стріляв. Я благав. Я… помилився.

 

Як ви думаєте, ким стане Софія для нього після цієї розмови?

 

- Тією, хто поверне йому здатність жити, а не виживати

- Тимчасовим прихистком, бо рани надто глибокі

- Дзеркалом його минулого, яке він боїться прийняти

- Жінкою, через яку він нарешті зламає свою тишу

- Їх чекає щось інше — напишу в коментарях

Читайте мій роман "Моя грішна кров" та отрмайте спектр емоцій)

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Morwenna Moon
21.11.2025, 23:26:28

❤️❤️❤️

Мельська Наталі
22.11.2025, 15:14:52

Morwenna Moon, ❤️

avatar
Ольха Елдер
21.11.2025, 23:17:01

❤️❤️❤️

Мельська Наталі
22.11.2025, 15:14:48

Ольха Елдер, ❤️

avatar
Лана Жулінська
21.11.2025, 23:07:23

Болючий діалог, але, мабуть, для них стане переломним.

Мельська Наталі
22.11.2025, 15:14:38

Лана Жулінська, Так)

avatar
Тая Бровська
21.11.2025, 22:30:03

Поки що, тимчасовим психологом, але згодом – другом. )

Мельська Наталі
22.11.2025, 15:14:31

Тая Бровська, Цікава думка) Дякую❤️

avatar
Тея Калиновська
21.11.2025, 22:20:30

❤️❤️❤️

Мельська Наталі
22.11.2025, 15:14:08

Тея Калиновська, ❤️

avatar
Діана Лисенко
21.11.2025, 22:17:49

Цікавенько ❤️

Мельська Наталі
22.11.2025, 15:14:04

Діана Лисенко, ❤️

avatar
Еларен Веш
21.11.2025, 22:17:18

❤️❤️❤️❤️

Мельська Наталі
22.11.2025, 15:13:59

Еларен Веш, ❤️

Інші блоги
Саморецензія на Перетин Шляхів
Вітаю! ฅ⁠^⁠•⁠ﻌ⁠•⁠^⁠ฅ Ось і настав час розповісти трохи про "Леді замку Саммерфелл: Перетин Шляхів". Минула частина закінчилася тім, що Найро, наче Колобок, втік і від леді Ріам, і від Хельги. (на зображення
А у вас таке було?
Привіт всім. От сиджу, переглядаю свої книжки і раптом доходить, що у деяких моїх персонажів (головних героїв) однакові імена. Заплутатись у цьому дуже легко, але на щастя що тільки один головний герой має таке ж саме ім'я.
Коли книга чіпляє не одразу
Іноді книга чіпляє з першої сторінки. А іноді — ні. Буває, що спочатку читаєш її спокійно, без сильного “вау”, а потім у якийсь момент ловиш себе на тому, що вже думаєш про цю історію поза читанням і хочеш повернутися
"За кадром" рецензія
Мої вітання, друзі. До вашої уваги сьогодні – вистраждана мною рецензія на мій перший на цій платформі, але далеко не перший у житті фанфік за всесвітом Поттеріани. Скажу одразу: я затята поттероманка і
♥ нова глава, розмови все гостріші ♥
Вітаю, мої неперевершені ♥ довго говорити не буду, просто натякну: — Дивися, Сергію, яку жінку треба обирати для життя, — з неприкритою гордістю сказав Назар, — Розумниця, красуня, має блискучу освіту
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше