Підтримайте передплату "Таємниці попелюшки"

Запрошую до новинки від Мар’яни Долі під назвою "Таємниця Попелюшки"! Це романтичний детектив, на який авторка сьогодні відкрила передплату.

Поліна засинає звичайною продавчинею, а прокидається розкішною дружиною багатія. От тільки її чоловік безслідно зник, а її звинувачують у вбивстві...

— Поліно! — вона швидко підходить, торкається моєї руки. — Я так злякалася, ти навіть не уявляєш! Я не могла додзвонитися до Тіма, у нього телефон поза зоною! А тут мені кажуть, що ти в комі, що робити, куди бігти? Підключила кращих лікарів, на щастя, ти опритомніла, а от до Тіма я так і не додзвонилася…

— До кого? — перепитую я.

— До Тимофія, твого чоловіка, — каже вона, дивлячись на мене так, ніби я щойно видала невдалий жарт. — Ти що, й мене не впізнаєш? Я Майя, твоя краща подруга.

Я дивлюся на неї, на медсестру, на свою обручку — і відчуваю, як повітря стає густим, важким.

— У мене немає чоловіка, — кажу тихо. — І я вас не знаю...

Уривок для вас: 

 — Може, він поїхав у відрядження? — намагаюся знайти хоч якесь логічне пояснення. — У нього багато знайомих, партнерів, друзів… може, хтось із них…

— Ми вже поговорили з усіма, — спокійно каже Ілля. — Ніхто не чув, щоб він планував поїздку. Його батьки мешкають в іншому місті — вони теж нічого не знають, вони теж постійно телефонували йому, і чули лише, що абонент поза зоною. Зрештою, це саме батьки забили тривогу, бо Тимофій щовечора розмовляв з мамою, де б він не був — удома, чи в відрядженні…

Я відчуваю, як серце болісно стискається. Який же хороший син — мій чоловік. Я сама значно гірша донька, бо телефоную батькам лише на дні народження та свята. 

 — Ви думаєте… його викрали?

Полковник дивиться на мене, трохи нахиливши голову.

 — Не виключено. Тому я прошу вас відповідати на всі дзвінки, навіть якщо номер невідомий. Перевіряйте повідомлення. Якщо отримаєте будь-які вимоги викупу — одразу телефонуйте мені.

Він простягає візитку. Я беру її, розглядаю акуратно надруковане ім’я й номер.

— Звичайно, — кажу тихо. — Якщо дізнаюся хоч щось… одразу повідомлю.

Ілля встає, киває, але вже біля дверей зупиняється. Його погляд затримується на мені, і тон раптом стає інакшим — різкішим, вимогливим.

— Поліно, скажіть… ви не знаєте, чиї краплі крові могли бути на поверхні ванни у вашому будинку? На другому поверсі, біля душової.

Я відчуваю, як холоне все тіло.

 — Я… не пам’ятаю, — відповідаю, ледь ворушачи губами. — Можливо, я або Тимофій порізалися… Ми могли просто не помітити.

Ілля киває, але не відводить очей.

 — Так, я теж про це подумав. Але лікар повідомив, що на вашому тілі немає жодних свіжих чи загоєних порізів.

Я мовчу, намагаючись знайти хоч якусь відповідь.

 — У мене… іноді бувають кровотечі з носа, — кажу, відчуваючи, як пальці тремтять.

— Можливо, — тихо відповідає він. — Але ви маєте третю групу крові. А на ванні знайдено сліди першої. Як у вашого чоловіка…

Продовження - щодня о 23.00! Купуйте “Таємницю Попелюшки” прямо зараз за найнижчою ціною, бо скоро вона подорожчає! Знижки і промокодів у передплаті не буде! 


 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
З дитинства люблю читати...
Мабуть, кожен хто пише книги, ще раніше почав їх читати... Я не вийняток. Починала з казок, далі історії про шкільне життя, про підлітків і нарешті романи, повісті та поеми для дорослих. Здебільшого, любила читатити
Чому варто прочитати мої книги.
Взагалі я людина яка не любить себе хвалити, але бачу багато авторів себе хвалять. То чому б і мені це не зробити. Я ось подумала, чи варті мої книги щоб їх читали. І відповім чесного — так. Вони варті. По - перше тому , що вони
Мої думки
Візуал героїв книжки,, Повернення до себе'' можете переглянути в моєму Тг,, Книжки Юлії Хемс''. https://t.me/yuliya_31bvd- ось посилання на нього.
Цікаве з книги "Полювання на Місяць"
Ми з мисливцем теж сіли за стіл, тільки поряд з господаркою вечора та Віолою. Мавкуся поспішала мене почастувати різними стравами свого світу, бо я чесно розгубилася і не знала що брати. Мене от спокусили своїм смачним виглядом
Мільйонер за парканом — відверта розмова...
Мирного всім вечора! Запрошую до оновлень роману історії Інни та Тимофія. ✨❄️✨❄️✨ — Тимофію Вікторовичу, чому ви посміхаєтеся? Ви мене почули? — напружено перепитую. — Почув, Інно Романівно, — хрипким
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше