Я так радий бачити братів! Всіх. І Симона зі Стайєром, і Кріса з Касом. Бачу ще одного незнайомого мені малюка, такого ж віку, як і сини Остера, який ні на крок не відходить від моєї сестрички Ольбії, дочки Остера та Арти. Звідки взявся цей пацан? Черговий син нашого татуся?

«Зараз отримаєш! О, запрацювало!»

«За що цього разу?» — зітхаю. Ментальний блок, який я поставив у таверні, вимкнувся...

«За припущення, що паплюжить честь і гідність начальника Таємної Канцелярії Імперії!»

«Тобто цей хлопчина не ваш син?»

«Цього разу не мій. Це син Рагана — наставника твоїх братів.»

«Яких?»

«Всіх! А тепер проси вибачення. Я образився...»

«Вибачте...»

«Виглядає не дуже щиро, але поки що зійде...»