Вітаю, мої любі. Учора модерація схвалила мою книгу "Пов'язані душами" на конкурс Зачаровані серця.

Це важливий крок для мене, адже це перший конкурс у якому я приймаю участь. Підтримайте, будь ласка, мою книгу.

❤️ Любовне фентезі

❤️ Повільний розвиток почуттів (slow burn)

❤️ Подорож у магічний світ

❤️ Головна героїня: українка, активна, молода дівчина.

❤️ Головний герой: похмурий могутній чаклун.

❤️ Поєднання нашого світу та магічних світів

❤️ Магічні істоти

❤️ Трохи гумору

Все це поєднується у моїй книзі "Пов'язані душами"

– Цікаво, чи буде такий момент коли я не застану тебе в кабінеті? – лунає від дверей голос Керела.

– Не переймайся. Він настане зовсім скоро, – повідомляю йому, натякаючи на своє скоре звільнення.

– Я не це мав на увазі, – з його голосу вмить зникають веселощі. – Ходімо вечеряти.

– Ти б вже і сам міг піти. Все ж таки дорослий хлопчик, – піддіваю його. Настрою геть немає. Все валиться з рук і нічого не вдається зробити.

– Міг би. А ще можу закинути тебе на плече і віднести. Або…

– Не треба. Я піду сама, – підводжуся з-за столу. Уявляю, як ми повеселимо постояльців Хабу такою появою.

Спускаємося на перший поверх, але замість того, щоб повернути до їдальні, Керел відкриває двері на вулицю. Напружуюся і здивовано дивлюся на нього.

– Ніякого підступу, Сафенітко. Просто вечеря на свіжому повітрі. Все, як ти любиш.

«Все як ти любиш!» – ця фраза дивним чином засідає у мене в голові, і відгукується щемливим теплом десь у грудях.

І ще остання новина, тепер я маю сторінку у Фейсбук