Мирного вечора! 

Роман "Партнер мого батька" — оновлено.

✨✨✨

Важко видихнувши, йду коридором, знову набираючи Князя. Коли він знімає слухавку, винувато кидаю:

— Батьку, вибач, Каміла була поруч.

— Тільки не кажи, що вона все чула?! — волає він.

— Так. Чула, — кажу правду.

— Максиме, в тебе клепка є чи геть болти зрізало? Як ти можеш робити прокол на проколі? Що з тобою відбувається? Я тебе не впізнаю, — шипить Максим Аркадійович. — Іще одне, Максе, якщо сьогодні же не, ти порвеш своє спілкування з тим твоїм Дмитром і з тою білою фурією, я не впевнений, що питання спадку залишиться незмінним. Я не лякаю тебе, але буду змушений переписати все на малих, аби забезпечити їм безбідне майбутнє. Я ж їх люблю, мов рідних.

Книга тут...

Приємного читання!