Свято мало бути теплим і радісним, але для мене воно перетворилося на тісну клітку зі світла, ароматів і голосів. Усі сміялися, піднімали келихи, говорили про майбутнє, ніби знали, куди воно мене веде. А я стояла серед них, відчуваючи, як жахливе передчуття стискає серце.

Майрон не приїхав. Повітря стало ще важчим, а голова починала паморочитися від калейдоскопу  поганих почуттів та знайомих обличчь.

 Усе це – лише початок. І я вже знаю, що сьогоднішній вечір змінить усе...

Чи передчуття Сайри справдиться та станеться, щось погане? Чи можливо, воно принесе лише радість?

Першу главу "СерафіІм. Одне життя на двох" вже можна прочитати на моїй сторінці.