"Коли світ щез" - Спойлер на оновлення

Вітаю друзі!

Берегиня врешті зважилася на кохання, проте у долі на все свої плани...Особисто я до сих під неможу втримати емоції, коли перечитую..

Запрошую на вибохово емоційні оновлення, що відбулося сьогодні, а також вийде 14 листопада.

Військо чорною хмарою. Вершники в темних обладунках наближалися щільною лавою.

На їхньому шляху стояло лише шестеро. Шестеро проти лавини. Леви серед людей. Вона впізнала його відразу: по його поставі, як тримав меч — твердо, мов сама гора.

Вона стискала груди руками.

— Богине, почуй мене, — шепотіла, стискаючи долоні. — Не забирай його від мене. Я тільки віднайшла його… прошу, дай йому жити!

У двері вдарили. Раз. Деревина здригнулася. Другий — і засув затріщав, третій удар розніс дошки вщент.

Її схопили за волосся — біль пронизав скроні. Вона кричала, але крик захлинувся.

Це був Командувач.

 

Він підтягнув її за косу так високо, що вона ледь торкалася носками каменю.

— Ах ти ж бісова відьма! — проричав він їй у вухо. —Ти отруїла серця моїх кращих воїнів! Через тебе кращі з кращих сьогодні впадуть у пил!

Його обличчя почорніло від гніву, очі палали, безумством.

Скосивши погляд на бій унизу, вона застогнала в безсиллі. Її серце завмерло, його оточили, він бився, мов лев. Врешті він упав на коліна, а над ним уже здіймався ворожий меч, готовий обірвати його життя.