Дракон, який (не) хотів одружуватися. Новинка!

Мої любі, хочу нагадати вам про свою новинку:  "Помічниця для вогняного лорда, або Майстерня дракона"! Там події розгортаються все активніше, на головну героїню Ельвіру уже звалилися проблеми, а головний герой намагається їх розв'язати. Скоро ми побачимо ситуацію його очима!

І от, пишучи наступні продовження, я зрозуміла: щойно ми глянемо на ситуацію очима дракона Кірана, як всі сумніви Ельвіри набудуть для вас зовсім іншого характеру.

Ельвіра впевнена, що вона, як жінка, категорично не підходить Кіранові і зовсім йому не цікава. Адже вона іншосвітянка, не дракониця, не чаклує нормально, і взагалі, має багато недоліків. 

Але що, як дракон думає інакше? Що, як вона для нього ідеальна? 

Тож запрошую вас разом з драконом Кіраном боротися з поганою Ельвіриною самооцінкою: 

image

Я – потраплянка. І завалила реєстраційний іспит, тож повинна повернутись у рідний світ. Та це неможливо! Магія мене просто знищить.
Мій начальник, винахідник Кіран, красень-дракон, врятував мене.
Оголосив, що ми заручені.
Тепер я – наречена дракона. Фіктивна. План такий: переконати всіх, що ми справді разом, оволодіти магією, знову здати іспит! І розірвати заручини…
Останнього я не хочу. Але Кіран лише допоміг своїй невмілій підлеглій. Не міг же він покликати мене заміж, бо справді має почуття, правда?
Тож і мені не можна закохуватись в нього по-справжньому, бо матиму розбите серце і знов провалю іспит.
Сказала б, що буду стійкою і навіть не гляну на Кірана, але є одна проблема…
Я вже безнадійно в нього закохана.

____

А для тих, хто дочитав аж сюди, і все ще сумнівається, цитата: 

– Ніхто не посміє викинути геть наречену дракона, – з натиском промовив він. – Тим паче, в додаткових умовах це прямо прописано. 
– Там не про заручини, – нагадала я. – Там про шлюб.
– Заручини теж рахуються.
– Вони неофіційні.
– Дуже навіть офіційні. Я поставив тобі мітку! Не закріпив поки що, звісно… Якщо буде потрібно, ми одружимось, – рішуче заявив Кіран. – Але я б не хотів до цього доводити. Ти маєш право на кофлендське громадянство за правом народження і за власною силою, тобі необов’язково для цього ставати дружиною якогось буркотливого дракона, ще й навічно.
– Навічно? – насторожилась я. 
– Зазвичай дракони поєднуються зі своїми істинними парами, тому їх шлюби майже неможливо розірвати. Але не хвилюйся. До вимовлення клятв ця мітка стирається, тож тобі не загрожує бути прив’язаною до мене навіки. 
Я ледь стрималась, щоб на кинути на Кірана тужливий погляд. Звісно, ні про яке «завжди й довіку» навіть не йдеться, нащо я йому потрібна? Потраплянське нещастя, хвороблива, з дивними гострими вухами… Гаразд, це не недолік, тут багато хто з такими. З волоссям цим рожевим, шрамами на тілі після вибуху та дивними відмітками, які я взагалі нікому не показую! 
 

Чи права Ельвіра в своїх переживаннях стосовно дракона, можна дізнатися у книзі!  

Запрошую вас до читання веселої історії про дракона та його потраплянку. А хто хоче більше закулісних новин та авторських подробиць, можете знайти їх моєму Телеграмі. 

Щиро ваша, Марго Вольська. 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Nata Bond
10.11.2025, 21:46:37

Успіху книзі,героям і авторці!❤️

Інші блоги
Мої думки
Я пишу електронні книжки, бо мене ніхто не слухає. Пишу, бо по- іншому розсипаюся внутрішньо. Іноді тиша лякає, а іноді дозволяє зрозуміти себе. В моїх книжках реальність поєднується з містикою, створюючи магічний реалізм.
Де вас заставало натхнення?
Сьогодні писала продовження «Крихітко, біжи!» у парку з гойдалками. Вайб просто неймовірний. Єдине «але» - шум стояв такий, що написати вдалося зовсім майже нічого)) не та атмосфера для трилера. Бо ці нескінченні:
Чому ми пишемо, навіть коли нас ніхто не читає?
Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.
Демон без рогів?
Вітаю, мої солоденькі! Ще на початку історії стало зрозуміло, що Лютер — напівкровка, і саме тому він бігає Кел'Зароном без рогів. Але насправді він їх має, як і крила. Як і всі демони. Проте роги для демонів — це
Соцопитування. Проблеми всезнання.
Привіт. Є одна здібність, яка звучить майже як абсолютна мрія будь-якої допитливої людини. Або як прокляття, якщо подумати трохи довше. У світі «Очей Роду» існує дар, що дозволяє бачити майже все. Окрім майбутнього,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше