10. Контент з підвіконня: "тільки для повнолітніх"

Отож, я наче зомбі, попленталася до шафи, щоб знайти ту саму, єдину, потерту коробку з фотографіями де, звичайно ж, лежить мій цілий архів минулих "я".

Та щось пішло раптом не так.

Замість пильного паперу я відразу наштовхнулася на блискучий артефакт. Якийсь дивом збережений скарб із "далекої і більш безтурботної молодості": туфлі на божевільно високих підборах, які я востаннє взувала на вечірку, коли ще вірила, що мені личить помада кольору фуксії. Ну, раз вже знайшла — треба приміряти.

 

Тепер ідеальний маю вид.  Светр, плед і підбори. Треба зробити фото та відправити у дівчачий чат. Нехай теж поржуть.

Так. А я тут взагалі за іншим. І вже навколішках та  у підборах почала доставати й інші коробки.

 О, "божественний" інстаграмний промисел!

11. Чек-лист хаосу на день: "Манікюр — Марінка — Макар"

Звісно. Марінка — завжди знає, як потрапити в епіцентр абсурду. І, схоже, тепер потягла туди й мене. Час іти робити тату. Хоч би не почала і мене вмовляти на тату теж.

І, судячи з його вигляду... Ох, його вигляд. Він був молодшим, без пірсингу, але з численними татуюваннями, які виглядали на ньому не як "набір кліше", а як мистецтво. Брюнет із короткою стрижкою, гладко вибриті скроні... Він був одягнений у шкіряні брюки та чорну футболку, яка була, здається, на пару розмірів менша, щоб максимально вигідно продемонструвати рельєф його мужніх м'язів плечей і торсу.

Ще б трохи, і я вже була б готова лягти… Але, звісно, не під голки з фарбою! Під нього!

Усім приємного читання, хто вже почав читати цю книгу. Та запрошую усіх, кого щойно зацікавила до читання твору про ІнстаДіву #Без_Прикрас