Вітаю, друзі! У новому розділі Люмія знайомиться із дуже важливою людиною у Сонячній долині, що матиме значення у продовженні її історії!

Вона оглянула себе у дзеркалі: проста робоча сукня коричневого кольору, під якою виднілась бежева сорочка із широкими рукавами. Волосся її нарешті було звільнене від надокучливої зачіски і тепер хвилями спадало на плечі. Медові очі у цьому освітленні здавались майже жовтими. Дівчина перетворилась на простеньку сільську дівчину. Таких у долині було багато. Тільки крамарі і їх дружини тут мали ошатний вигляд, відвідувачі ж – були простими людьми й мали відповідний одяг і поставу. Дівчина дивувалася такій разючій зміні: варто зняти дорогу сукню, розпустити коси – і зникало все, що показувало її приналежність до королівської родини.

– Вітаю, Люміє, – потиснув їй руку жрець. – Мене звати Тедрос.

Дівчина очікувала побачити старого чоловіка із бородою, що сягатиме покручених артритом колін. Та де там! То був молодий високий чоловік із густим чорним волоссям і проникливими блакитними очима, такими чистими й добрими, неначе два озерця, що сяяли у світанкових променях. Його рука була шорстка, одразу відчувались наслідки важкої праці, та дотик при цьому був теплим і лагідним.

З будинку вийшла жінка десь його років, що мала кучеряве руде волосся, розсип веснянок на блідому обличчі та круглі зелені очі, у яких неначе спалахували жовті цяточки. Жінка лагідно всміхнулася і провела рукою по плечу дівчини.

– Вітаємо вдома, Люміє.

Принцеса трохи розгубилась від такої привітності.

– Ви…Чекали на мене?

– Так, люба. Чекали дуже давно. Я – сестра твоєї мами, Арія.

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️

❣️Мій інстаграм

❣️Мій фейсбук

❣️Мій пінтерест

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️