Книга, дратуюча персона та неочікуваний креатив!!!

Привітики!!!❤️☺️❤️☺️

Я сьогодні довас зі спойлером та відплатою Каті + ілюстрації до 11 частини ψ(｀∇´)ψ 

Яка вийде сьогодні о 00:00 ( •̀ ω •́ )✧

Читайте тут ➡️"Вампір і слова снів: коли поцілунок розмовляє правдою"

Тож, що сталося?

Катя не фанат книжок оскільки має коротку витримку у концентрації, тому більше надає перевагу фільмам, але одна “ніндзя-бабуня” підкидає їй у рюкзак книгу, яку вона відмовився брати ще з самого початку. Прямо сказавши, що книга їй не потрібна.

Адже вона нагадує Каті про дуже погані спогади, які вона не хотіла згадувати кожен раз коли ця книга буде потрапляти їй на очі.
Тому Катя вирішує повертати книгу назад бешкетній бабуні, по дорозі забігши на хвильку у кафе на виході якого зіткнулася з Марка.

Перша частина уривка:

…Відчинивши у власних роздумах двері кафе в якому я була, не помічаю як врізаюсь в когось.

– Ох! – зойкнув Марк, вибивши книгу з моїх рук зіткненням – Знову ти!

– І тобі доброго дня – байдуже бурчу і підіймаю книжку.

– Ти що, стежиш за мною?! – обурюється хлопець, а я ще більше.

– Та треба ти мені, як зайцю п’ята нога! Просто випадково зіткнулися, от і все. 

– Та невже? – ніяк не заспокоювався, а мені вже хотілося гарчати від роздратування – І відколи ти вирішила тримати власні обіцянки? Чи це тебе Марія вже приструнила, що ти настільки мирненько поводиш себе? – в словах Марка я відчувала ненависть і відверту насмішку.

Його тон і брудні натяки розпалили в мені лють! Що я ледве могла себе контролювати, вчепившись з усіх сил в палітурку книги яка здавалось завібрувала в моїх руках, теж лютуючи!

– Та пішов ти до дідька! Дістав вже!...

Друга частина уривка:

…Але як би я зараз не була розлючена і не хотілося його ще раз провчити. В мене не було жодного бажання затримуватися біля нього ні на секунду довше, бо розуміла що до Марка таки і не дійде навіть якщо й провчу. 

Тому зціпивши зуби, проходжу повз хлопця швидким кроком.

– Невже і дійсно Марія нарешті вправила тобі мозок, що ти перестала кидатися на людей?! – долина мені в спину їдке зауваження, від якого я просто закипала!

“Не звертай на нього увагу Катю, іди собі! Іди! В тебе є власні справи! Не варто витрачати час на таких як він!” – наказувала сама собі продовжувати йти далі, бо власні ноги вросли у землю.

Зробила перший крок і з полегшенням видихнула. Адже змогла взяти ситуацію і власний гнів під контроль. Та не встигаю зробити й другого кроку, як мій “самоконтроль” лускає як мильна булька!

– Ти диви! І справді вправила мізки на своє місце! Треба буде подякувати Марії що нарешті наважилася це зробити через власні шмаркливі…　

Після невеличкого Катіного креативу（￣︶￣）↗

…– Психована! – долина мені у спину розлючене скиглення Марка, та я вже не зважаю. Бо на моїх губах грала задоволена посмішка, що мені нарешті вдалося в буквальному сенсі втерти йому носа! 

І хоч я й розуміла що мій вчинок був страх який жахливий! Але щоб хто не казав – це було з біса приємно!...

От ми і досекалися дня відплати але не кінцевої!!! Хехе(¬‿¬)

Сподіваюся вам було цікаво(✿◠‿◠) Тож хто, ще не читав цієї історії запрошую вас до першої частини!!!

Тицяйте сюди ➡️"Темна заполонила душу дракона"

Дуже дякую що зазирнули!!! Буду на вас чекати сьогодні на оновлені❤️☺️❤️☺️❤️☺️