Зачарований принц — Новинка!

Мої вітання, любі!

Запрошую до короткого фентезі роману "Зачарований принц".

✨✨✨

АНОТАЦІЯ 

Мачуха заборонила мені йти на королівський бал. Але ж мені так кортить глянути на принцесу, яку король зібрався видавати заміж. Сьогодні вона обиратиме собі майбутнього чоловіка. А мені це все так цікаво. 

Я втекла з дому, адже маю бажання глянути на принца, який, за чутками, має неземну вроду, але має ваду: не говорить. 

Вбігши в ліс, я відчула погоню: мачуха випустила за мною церберів. Боюся, що в темному лісі мені навряд чи хтось допоможе. Бо окрім старої мольфарки та відлюдькуватого хранителя лісу тут більше нікого немає. Сьогодні срібна ніч, тож всі, якщо не йдуть на бал, то святкують вдома.

Новинка тут...

Приємних емоцій та мирного неба!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ромул Шерідан
02.11.2025, 12:02:49

Вітаю з новою історією ✨

Емелі Віконт
02.11.2025, 14:37:56

Ромул Шерідан, Щиро дякую! Дуже приємно!❤️❤️❤️

Інші блоги
❤️мої думки про книгу «поза зоною досяжності»
Всім привітик! Я до вас зі своїми думками ( сподіваюся ви любите такі балаканини ☺️) Мова піде про авторку Маркіза де Бюсі і її роман "Поза Зоною ДосяжностІ" Цей роман бере участь у флешмобі «Неправильне
ХронІки ПІ І Ца — ОфІцІйно Завершено
Хай. Сьогодні той самий момент. Той, коли історія не обривається… а закривається. Повністю. Остаточно. Правильно. Я дописала останній епізод. Ви дочитали (або ще дочитуєте). І тепер — це кінець. Агентство, швидше
Нова сатира
Вітаю! ฅ⁠^⁠•⁠ﻌ⁠•⁠^⁠ฅ Сидів, коротше, я сумний... І думаю, чому ж завжди такий? І вирішив я тоді одразу, Зробити Вам нову "прикрасу"! Новий анонс я тут роблю, Сатири робить - піпець люблю! Нова
Старлайт. Катастрофа. Та чудовиська
Прода на “Старлайт” буде опівночі. А як ви звете тих, хто вас будить зранку, коли ще хочеться поспати? — Еверлін…? — прохрипів він нахабно-оксамитовим тоном, від якого мої щоки моментально спалахнули.
Твоє тіло належить мені. Але цього замало
Норман хоче більше... ЗРУЙНОВАНА ГОРДІСТЬ УРИВОК “Норман гладив Джима великим пальцем по кадику, що нервово смикався. Він наблизився і слухав нерівне дихання, вдивляючись у тремтячі очі юнака: — Чому я так сильно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше