Збірку потойбічних казок казок читати тут
 

САМОЦВІТ

В одному казковому королівстві, на сході від сонця, на заході від місяця, в давні часи правив багатий, але дурний король, і росла в нього донька неймовірної краси. Казали, що в їх роду зустрічалися феї, – настільки чарівною і милою була юна королівна. Волосся її здавалося витканим із сонячних променів і медової патоки, очі на блідому мармуровому обличчі виблискували золотистим бурштином, струнка вона була, як молоде дерево. Та ось не тільки красу отримала вона від фей, зіпсована кров подарувала їй сердитий і примхливий характер, все було не по ній – то перлів і діамантів на корсеті замало, то колір каменів в намисті не подобається, то самоцвіти в її вінці занадто дрібні. І ось як прийшов час королівні вибирати нареченого, то поставила вона таку умову — хто, мовляв, принесе найгарніший дорогоцінний камінь, за того й вийду заміж. А ще хотіла примхлива королівна, щоб камінь той був прекрасніший за ранкову зору, яскравіший за сонце, таємничіший за місячне світло, іскристий, як сніги на вершинах гір.

І з того дня почали надсилати володарі різних країн – королі, царі та еміри – найрозкішніші коштовності, які тільки можна собі уявити. З півдня привозили скрині жовтих іскристих топазів, які здавалися створеними з киплячої лави, брили темно-зеленого нефриту, з яких можна було витесати не одну колону, з півночі — прозорі алмази, зі східних гір — фіалкові друзи аметистів, дощечки дивного візерунчастого малахіту, скриньки з вогненним сердоліком, смарагдами величиною з голубине яйце... Яких тільки дивовиж не надивилася королівна, і скарбниця її батька стала ще багатшою.

І був серед королівських слуг один бідний юнак – з дитинства він кохав дочку свого володаря, мріяв про неї, прагнув почути хоч одне ласкаве слово, хоч один її погляд зловити мріяв! Але не помічала його горда королівна, і змирився він з цим, лише здалеку дивився на свою фею, коли вона виїжджала з королівським двором, сидячи на білій тонконогій конячці в розкішних золототканих вбраннях.

Почув юнак про те, що королівна обіцяла стати дружиною того, хто подарує їй найкращий самоцвіт, втратив він з тих пір спокій і сон, все думав, де ж взяти такий камінь, щоб заслужити хоча б погляд, хоча б посмішку коханої. І вирушив він у гори – чув, що там, біля чаклунського джерела, живе одна добра фея, яка буває поблажливою до людей і їхніх прохань.

Як довго йшов юнак, невідомо, але до заходу сонця, коли сонце позолотило верхівки старих ялин, він побачив біля кам'яних останців невеликий струмочок, а на березі його сиділа красива дівчина із золотим волоссям. Червона сукня з переливчастого шовку, білосніжний плащ, посипаними рубінами і гранатами — навіть у королівни не було таких дивовижних нарядів.

— Знаю я, хто ти і навіщо прийшов до мене, — хитро посміхнулася фея, запрошуючи юнака сісти на килим диких трав. — Ти хочеш зробити подарунок для коханої... Але доведеться тобі дорого заплатити за її радість. Чи готовий ти до цього?

Юнакові в цю мить здалося, ніби очі феї позеленіли, стали вузькими, косими, а за спиною промайнув лисячий пухнастий хвіст. Але він не злякався, хоча і чув, що плата чарівниці може бути занадто високою, – настільки великим було його кохання.

— Я згоден на все. Скажи, чим я зможу віддячити – все зроблю!

— Чи готовий ти піти до мене на службу на сім років і сім днів? — запитала фея, простягаючи йому дивовижний самоцвіт, який змінював колір. Біля трави він ставав зеленим, біля червоного шовку — кривавим, а коли чарівниця підносила його до води — здавався прозоро-крижаним.

Юнак кивнув, і в ту ж мить земля під його ногами обсипалася, він провалився в темряву пагорбів, і більше ніхто в королівстві не бачив нещасного – адже він не врахував хитрості підступної феї. У світі людей пройде сто років – а в глибині пагорбів всього день мине, тому як закінчиться термін його служби, в королівстві давно будуть інші правителі.

А чарівний камінь королівна в той же день отримала, зачарувалася ним, і ніхто інший їй не був потрібен – тільки таємничий власник цього самоцвіту. Але скільки не шукав її батько того, хто зробив такий чудовий подарунок, не знайшов.

Та й як відшукати того, кого феї викрали?