Сьогодні я хочу розповісти вам історію Злати.

Не знаю, ким її хоче бачити читач: пересічною заможною галицькою торговкою чи нещасною вдовою та матір'ю, яка втратила єдину дитину? Мабуть, варто поєднати все в одне.

Красива жінка, незаміжня... як співає одна наша артистка. 

Злата - багата, красива, впливова середньовічна торговка. Її промисел - виготовлення копченостей, таких як м'ясо, шинка, ковбаси. У неї великий двір, челядь. Є достаток, великий будинок із кількома клітями, гарна світлиця. Проте нема одного: жіночого щастя.

У 16 років вона вперше вийшла заміж, проте коханий помер, не дочекавшись народження їхнього первістка. 

Після смерті чоловіка Злата розчинилася у своїй донечці Віринеї.

Невдовзі Злату посватав багатий місцевий купець. Вона його не кохала, але погодилася вийти заміж, аби забезпечити своїй дитині безбідне життя. 

Чоловік був старший від Злати на 32 роки. Минуло мало часу - і він помер. Злата вдруге овдовіла.

Проте на цьому не закінчилося. Через нещасний випадок загинула і Віринея. Дівчинка втопилася у криниці.

"...Коли Віринею витягли з криниці і жінка побачила худеньке бездиханне тільце своєї дитини, думала, що серце її розірветься на тисячі шматочків. Вона була би рада тому, та цього не сталося. Злата сиділа прямо на землі, обіймаючи мертву доньку. Здавалося, що вона також померла, застигла у своїй скорботі. Її обличчя не було видно — воно повністю заховалося на грудях Віринеї, прикрите довгим розтріпаним волоссям, і сама вона не рухалася аж до темної ночі, поки чоловік силоміць не відтягнув її від холодного закляклого тіла."

Минуло 20 років. Злата навчилася жити зі своїм болем. Вона весь цей час носила траур по доньці та двом своїм покійним чоловікам. Аж поки у її житті не з'явилася Люда. Саме вона стала купчисі відрадою. 

Злата б воліла, аби до Люди ніколи не повернулася пам'ять...

Телеграм та Інстаграм - там ви знайдете більше візуалу та обговорень.