Вітаю!

Запрошую до нового розділу роману "Партнер мого батька".

✨✨✨

— Якщо тато не з тобою, то де він? — знову допитується одна з дівчаток.

Дівчатка ідентичні, тому відрізнити їх не можу. Дивлюся на них і запевняю:

— Я не знаю, де ваш тато, і переконана, його тут точно не було.

— Як це не було? А де він тоді? — знову звучить невдоволення.

Я важко зітхаю і переконливо кидаю:

— Діти, я не знаю, де ваш тато, — обернувшись, іду до ліжка і прошу: — А зараз покиньте мою кімнату...

— Ми не підемо, доки ти не скажеш, де наш тато, — капризно заявляє одна з дівчаток.

Я важко зітхаю, бо не можу зрозуміти — це пранк такий чи таки непорозуміння?

— Я не знаю вашого тата, — відмахуюся.

— Ти брехуха, — заявляє одна дівчинка. — Ти вчора вийшла заміж за нашого тата, а сьогодні прикидаєшся...

— Наш тато — Максим Князь, — додає інша дівчинка. — І ти тепер нам типу мачуха. Мабуть, правду кажуть, мачухи — злі відьми...

Книга тут...

Тихої ночі!