Коли не дуже багато розмірковуєш, а просто починаєш робити.

Коли покладаєшся на себе і сам плануєш свої дії та час.

Коли починаєш робити лише те, чого хочеш, а не чого хтось там від тебе чекає.

Коли припиняєш витрачати час на людей та дії, які нічого тобі не дають, а лише забирають.

Коли розумієш, що ніхто не чекає від тебе рішень та різких поворотів просто тут і зараз - і взагалі нічого не чекає, а рішення й повороти потрібні лише тобі, якщо взагалі. 

Ось тоді все навколо виявляється простіше та достпуніше, ніж здавалося на початку.

Я люблю побути занудою напередодні дня народження. Бо для мене це наче ще один Новий рік - нагода поміркувати, згадати, оцінити, підбити підсумки та зробити висновки. І все виявилося простіше, ніж здавалося. 

У мене таки набралася майже сотня, а саме 99 підписників - той самий останній все ніяк не відшукується, спрацював і в мене цей загадковий закон, яким нічим неможливо пояснити)))))

Я спонтанно взяла вчора і переклала німецькою разом з gpt два своїх твори. І навіть підправила вступ до першого. Бо чекати, коли назбираю грошей на перекладача, немає бажання й сил. А так принаймні у мене буде чернетка, яку вже можна показати місцевим видавникам. Виявилося, що це не так складно і моя німецька досить потужна, щоб знаходити помилки та некоректний переклад gpt - поплескала себе по плечу, надарма вивчала та читала!

А ще я нарешті поставила крапку в епілозі "Полумʼя та лід", написала дату, локацію. І маю тепер відпустити цей твір, цих героїв і їхні історії. Принаймні в українській версії - робота над перекладом буде мене втішати та відволікати від смутку та суму за ними. 

Отже, я встигла те, що планувала. Останні розділи з завершенням зʼявляться вчасно. І це простіше, ніж я думала.

Хто чекав - вам буде що читати наступні дні. Додам ще візуалізацій і спробую таке залити відео, щось накшталт буктрейлеру. А незабаром зʼявиться щось новеньке - давно я не публікувала нічого дійсно свіжого.  Тож всі залишаються по місцям. Далі буде. Як завжди.

З любовʼю, Єва